-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зіщу́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зіщу́льмо
2 особа зіщу́ль зіщу́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зіщу́лю зіщу́лимо, зіщу́лим
2 особа зіщу́лиш зіщу́лите
3 особа зіщу́лить зіщу́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зіщу́лив зіщу́лили
жін.р. зіщу́лила
сер.р. зіщу́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зіщу́лений
Безособова форма
зіщу́лено
Дієприслівник
зіщу́ливши

Словник синонімів

МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ[ЗЩУ́ЛЮВАТИ], СКУ́ЛИТИрозм.;ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИрозм.,ЗАСКА́ЛЮВАТИрозм.,ПРИСКА́ЛЮВАТИрозм. (злегка, не до кінця). - Док.: замру́жити, зажму́рити, змру́жити, зіщу́лити[зщу́лити], примру́жити, прижму́рити, прищу́лити, прищу́рити, заска́лити, приска́лити. Василь Карпович лукаво мружить око (О. Донченко); Густавсон ходить по кімнаті, мружить повіки (А. Шиян); Дочка лежить дома на кріслі І жмурить очиці свої (Леся Українка); Вдоволений Сивенко зажмурює очі (С. Васильченко); Раптом Жені здалося, що зараз повинно щось статися. На мить замружила очі (І. Муратов); Він то розплющував очі, то знову змружував їх - повіки склеплювались самі (Ю. Смолич); Перелякані, побуджені ґвалтовно, повилазили опришки. І щулили очі від сонця, від світла (Г. Хоткевич); Кожного разу, коли Федір Прохорович казав прізвище гаданого злочинця, Антоніна Іванівна щурила праве око (М. Трублаїні); Проша зіщулив одне око й підморгнув ще Ладі (П. Панч); Кіт скулить очі (М. Коцюбинський); Ганна Іванівназневажливо примружила очі (Ю. Шовкопляс); Він наливає собі вино, прижмурює око і ловить червоне світло у склянці (М. Коцюбинський); Олена прищулювала очі і колола в’їдливою фразою (Г. Хоткевич); Учитель поволі розправив папірець, прочитав і прищурив око (С. Васильченко); .- Я тебе зразу розкусив (при цьому Донець заскалив око) (І. Багряний); Гладун насмішкувато прискалив око (О. Гончар).