-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зішто́вхувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зішто́вхуймо |
| 2 особа | зішто́вхуй | зішто́вхуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зішто́вхуватиму | зішто́вхуватимемо, зішто́вхуватимем |
| 2 особа | зішто́вхуватимеш | зішто́вхуватимете |
| 3 особа | зішто́вхуватиме | зішто́вхуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зішто́вхую | зішто́вхуємо, зішто́вхуєм |
| 2 особа | зішто́вхуєш | зішто́вхуєте |
| 3 особа | зішто́вхує | зішто́вхують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| зішто́вхуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зішто́вхував | зішто́вхували |
| жін. р. | зішто́вхувала |
| сер. р. | зішто́вхувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| зішто́вхувавши |
Словник синонімів
СКИДА́ТИ (кидати когоабо що-небудь униз чи з чогось), СПИХА́ТИ, ОПУСКА́ТИ, ЗШТО́ВХУВАТИ [ЗІШТО́ВХУВАТИ], ЗМА́ХУВАТИ (змахом чи змахами руки); ВАЛИ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ (що-небудь велике, важке); ЗВЕРГА́ТИ книжн. (із силою). - Док.: ски́нути, зіпхну́ти, спихну́ти рідше опусти́ти, зштовхну́ти [зіштовхну́ти], змахну́ти, зметну́ти, звали́ти, зве́ргнути, зве́ргти. Автомашина розвозила мішки картоплі, і сам шофер скидав їх вздовж гін (В. Гжицький); Він спав і раптом почув, що хтось сидить на ньому верхи і викручує ліву руку. Сержант скинув лейтенанта на траву (Григорій Тютюнник); Яшко на ходу.. почепився на східець, і хоч кондуктор лаявся і спихав, мовчки й рішуче став на тормозі (А. Головко); Дужий штовхан в плече зіпхнув Шостопалька з високого укосу (І. Ле); Тихозоров знайшов похиле узгір’я.. Коли лізтиме, скажімо, ведмідь, його легко можна буде зштовхнути (О. Донченко); Вони.. змахнули крихти з скатертини (Ю. Смолич); Зметнувши крихти з столу на підлогу, Приник до лампи збуджений Сергій (М. Бажан); Побачив би ти, як будемо звалювати колоди, як вони падатимуть, гупаючи, на землю (А. Хорунжий).