зістружений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зістру́жений зістру́жена зістру́жене зістру́жені
родовий зістру́женого зістру́женої зістру́женого зістру́жених
давальний зістру́женому зістру́женій зістру́женому зістру́женим
знахідний зістру́жений зістру́жену зістру́жене зістру́жені
орудний зістру́женим зістру́женою зістру́женим зістру́женими
місцевий на/у зістру́женому, зістру́женім на/у зістру́женій на/у зістру́женому, зістру́женім на/у зістру́жених