зіставатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | зістава́тися, зістава́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зістава́ймося, зістава́ймось | |
| 2 особа | зістава́йся | зістава́йтеся, зістава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зістава́тимуся, зістава́тимусь | зістава́тимемося, зістава́тимемось, зістава́тимемся |
| 2 особа | зістава́тимешся | зістава́тиметеся, зістава́тиметесь |
| 3 особа | зістава́тиметься | зістава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зістаю́ся, зістаю́сь | зістаємо́ся, зістаємо́сь, зістає́мся |
| 2 особа | зістає́шся | зістаєте́ся, зістаєте́сь |
| 3 особа | зістає́ться | зістаю́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зістаючи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зістава́вся, зістава́всь | зістава́лися, зістава́лись |
| жін. р. | зістава́лася, зістава́лась | |
| сер. р. | зістава́лося, зістава́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зістава́вшись | ||