зірний 1 значення

-1-
прикметник
(зоряний) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зі́рний зі́рна зі́рне зі́рні
родовий зі́рного зі́рної зі́рного зі́рних
давальний зі́рному зі́рній зі́рному зі́рним
знахідний зі́рний, зі́рного зі́рну зі́рне зі́рні, зі́рних
орудний зі́рним зі́рною зі́рним зі́рними
місцевий на/у зі́рному, зі́рнім на/у зі́рній на/у зі́рному, зі́рнім на/у зі́рних

Словник синонімів

ЗО́РЯНИЙ (перев. про ніч, небо - багатий на зорі, вкритий зорями), ЗОРЯНИ́СТИЙ, ЯСНОЗО́РИЙпоет.,ЯСНОЗО́РЯНИЙпоет.,ЗІ́РНИЙдіал.,ЗОРЕ́ШЛИВИЙдіал.,ЗВІЗДЯНИ́Йдіал.,ЗОРИ́СТИЙрідко,ЗІРЧА́СТИЙрідко,ЗО́РНИЙрідко.За вікном нічне зоряне небо (Л. Дмитерко); І слова під небом зорянистим Заквітають, як сади у квітні (Л. Забашта); На море вже впала яснозоряна ніч (М. Трублаїні); Визирають за садом високі стоги зеленої пашні, як мури, поруч із ними сумують у зірній синяві гостроверхі дахи старовинних комор і стаєнь (С. Васильченко); Нічка була тиха та зорешлива (Ю. Федькович); Мокрі каменюки посеред води.. поблискували до звіздяного, безмісячного неба, мов розтоплене скло (І. Франко); Лагідні веснянії ночі зористі! Куди ви од нас полинули? (Леся Українка); Зуйка перехрестилася до церкви, що вирізьблювалася на фоні зірчастого неба своєю дзвіницею (А. Шиян).