БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙпоет.,СЯ́ЙНИЙпоет.,ОСЯ́ЙНИ́Йпоет.,СЯЙЛИ́ВИЙпоет. (який блищить, відбиваючи світло; про очі - який блищить, світиться від радості, вдоволення і т. ін.); ІСКРИ́СТИЙ, ІСКРОМЕ́ТНИЙпоет.,ЗІРЧА́СТИЙпоет., ЗІРЧА́ТИЙрідше (який сяє іскрами); ЗО́РЯНИЙпоет., ЗІРКА́ТИЙрозм. (про очі); ПРОМЕНИ́СТИЙ[ПРОМЕНЯ́СТИЙ], ПРОМІ́ННИЙ, ПРОМІНЯ́СТИЙрозм., РОЗПРОМІ́НЕНИЙпідсил.Я́СНИ́Йпоет. (пройнятий світлом). Чорні, як терен, блискучі очі миготіли, аж бігали, неначе живе срібло (І. Нечуй-Левицький); Мед був густий, прозорий, зверху ніби посипаний блискотливими піщинками цукру, і весь сонячно світився (О. Донченко); По самому дну урочища блискоче вода, зайшовши із штучного моря й створивши тут, у колись похмурім яру, тихий сяючий затон (О. Гончар); Поблід від жалю ясний Серафим І тихо знявся мовчазний угору, Закривши вид крилом сіяючим своїм (Леся Українка); Черниш повернувся до сусіда обличчям. Великі, іскристі, як вугіль, очі нерухомо світились на нього з-під краю шинелі, якою вони були вкриті обидва (О. Гончар); І хлопчик, мружачись на іскрометний морський простір, сидить на камені (О. Донченко); Хрусткий вечірній холодок - Як серця перша охолода. І ще осіннього болота Зірчастий не засклив льодок (М. Рильський); Гордий промінь в тієї зорі, Та в нім туга палає огниста, І сіяє та зірка вгорі, Мов велика сльоза промениста (Леся Українка); В ці хвилини все здавалося йому прекрасним: стиснуті бліді губи, пошерхле від вітру довгасте обличчя, ..і променясті сірі очі (С. Журахович). - Пор. 2. яскра́вий.

ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙрозм.,ОКА́ТИЙ[ОКА́СТИЙ]розм.,ВИДЮ́ЧИЙ[ВИДЮ́ЩИЙ]розм.І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Загребельний); В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків (Григорій Тютюнник); Гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, - бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Остап Вишня); Ледарі поховалися від нового завгоспа в усі діри, ..та зіркатий Проць люто витрясав їх звідти, витягав за руки - мирові на очі (В. Бабляк); - Ти, оката, все бачиш, - зауважив Чемериця (Г. Коцюба); Очі [у птаха] видючі - за тридев’ять земель бачить (Ю. Яновський).

ПУХИ́РЧАСТИЙ (укритий пухирями; який містить у собі пухирці повітря), ПУХИ́РЧАТИЙ, ЗІРКА́ТИЙрозм.,ПУХИРИ́СТИЙрідше.Під ногами.. дзвінко зойкали кружечки пухирчастого березневого льодку (М. Стельмах); Пухирчата поверхня снігу неначе злегка парувала (І. Ле); Марися припрошувала людей, підставляючи їм миски з жовтим та зіркатим молозивом (С. Чорнобривець).

I. ПИ́ЛЬНИЙ (про людину - який дуже уважно, насторожено ставиться до когось, чогось), ЗІРКИ́Й, ЗІРКА́ТИЙрозм.; НЕВСИПУ́ЩИЙ[НЕВСИПУ́ЧИЙ], НЕВСИ́ПНИЙ[НЕУСИ́ПНИЙ], НЕДРЕ́МНИЙ[НЕДРІМА́ННИЙ]поет. (який цілком віддається пильнуванню за ким-, чим-небудь); ВСЕВИДЮ́ЩИЙ[УСЕВИДЮ́ЩИЙ]заст.,ВСЕВИДЮ́ЧИЙ[УСЕВИДЮ́ЧИЙ]заст., ВСЕВИДЯ́ЩИЙ[УСЕВИДЯ́ЩИЙ]заст., ВСЕВИДЯ́ЧИЙ[УСЕВИДЯ́ЧИЙ]заст. (здатний усе помічати). Будь пильний, будь зіркий, стоокий будь. Про ворога.. не забудь (М. Рильський); Мостом.., обабіч якого стояла невсипуща сторожа, князь Святослав вийшов з Гори й попрямував до Нового города (С. Скляренко); Та завжди недремними будемо ми - Солдатами будемо Армії Миру (І. Нехода); [Сінон:] Признатись мушу, ти ж бо всевидюща... (Леся Українка). - Пор. I. спостере́жливий.