зірваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зі́рваний зі́рвана зі́рване зі́рвані
родовий зі́рваного зі́рваної зі́рваного зі́рваних
давальний зі́рваному зі́рваній зі́рваному зі́рваним
знахідний зі́рваний зі́рвану зі́рване зі́рвані
орудний зі́рваним зі́рваною зі́рваним зі́рваними
місцевий на/у зі́рваному, зі́рванім на/у зі́рваній на/у зі́рваному, зі́рванім на/у зі́рваних

Словник синонімів

ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙрозм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙрозм. (який став звучати хрипко); НАДЛО́МЛЕНИЙ, НАДЛА́МАНИЙ, РОЗБИ́ТИЙ, НАДІ́РВАНИЙ, ЗІ́РВАНИЙ (який став звучати не чисто, з хрипінням, дрижанням, із зміненим тембром); ПРОКУ́РЕНИЙрозм. (про голос завзятого курця); ПРОПИ́ТИЙрозм. (про голос п’яниці). - Щось негайне? - Так, негайне, - промовив Сиволап хрипким, пропитим і прокуреним голосом (Д. Ткач); Чути глухий хрипливий кашель (В. Речмедін); Він навіть пробував щось говорити хриплим та здушеним голосом, але за кожним разом змовкав (М. Коцюбинський); І не говорить [диявол], а якимсь хрипучим голосом мекає (Остап Вишня); Коло ставників примостився дяк і охриплим, ослаблим голосом вичитував молитви (Панас Мирний); Я напружила всі сили і крикнула схриплим голосом (Н. Рибак); Осадивши біля поранених замиленого коня, крикнув [вершник] тривожним, не по-мужньому надломленим голосом: - Де князь? В дворі нещастя (Д. Міщенко); В сінях неждано надламаними голосами заспівали молоді півники (М. Стельмах); Голосом розбитим Кричала ключниця сердита на дівчат (переклад М. Рильського); Хором керував церковний дячок - згорблений старенький чоловічок з надірваним тенорком (С. Добровольський); Зірваний голос.