зір 1

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зір  
родовий зо́ру  
давальний зо́ру, зо́рові  
знахідний зір  
орудний зо́ром  
місцевий на/у зо́рі  
кличний зо́ре*  

Словник синонімів

О́ЧІмн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІрідше, БІ́ЛЬМАзневажл., БАНЬКИвульг., БА́ЛУХИвульг., СЛІ́ПИвульг., СЛІПАКИ́вульг., СЛІ́ПНІвульг.; ВИ́РЛАрозм. (випуклі, витріщені). Вір своїм очам, а не чужим речам [прислів’я]; Сумна коса і зір чудовий комусь приснилися давно... Вишневі губи, чорні брови, пісні дівочі вечорові і шум акації в вікно... (В. Сосюра); - Я вмерла, щоб ланцюг скороминущих літ Зімкнути з вічністю; зіниці я склепила, Щоб їх розкрити там, у непомеркний світ (М. Зеров); [Гострохвостий:] Хіба ж мені батьки більма засліпили? Хіба ж я не бачу, що таке Єфросина, а що таке Оленка? (І. Нечуй-Левицький); [Гарасим:] Своїми очима бачив, оцими самими баньками дивився (Панас Мирний); Він увесь став багровий, балухи наллялись кров’ю, руки йому тремтіли (О. Досвітній); - Ще ж темно... Не дадуть і поспати. - Темно... Розтули сліпи - розвидниться (А. Іщук); [Стратон:] Своїми сліпаками сам бачив, а ви кажете (П. Козланюк); Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить - бодай тобі повилазили (М. Номис); Зрівнялося страховище, бликнуло туди-сюди червоними п’яними вирлами; пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши зла (С. Васильченко).

Словник фразеологізмів

випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко).

випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко).

випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру кого, що. 1. Переставати бачити кого-, що-небудь. Вони [Іван Ілліч та Ада] впізнали мене, всміхнулись так, наче тільки мене й хотіли бачити отут, усамітнившись, і я, ступивши два кроки назад, уже випустив їх із поля зору (Є. Гуцало).

2. Переставати стежити за ким-, чим-небудь; послаблювати увагу до кого-, чого-небудь. Пан Кшивокольський ніколи не випускав Олекси Довбуша з поля зору (Г. Хоткевич).

3. що. Не враховувати чого-небудь, забувати про щось. Нероздільну єдність об’єктивного і суб’єктивного, історичного і психологічного, епічного і ліричного моментів аж ніяк не можна випускати з поля зору (Л. Новиченко); — Докія Миколаївна не могла зовсім випустити з поля зору тонких психологічних особливостей складної натури свого сина (З газети).

випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру кого, що. 1. Переставати бачити кого-, що-небудь. Вони [Іван Ілліч та Ада] впізнали мене, всміхнулись так, наче тільки мене й хотіли бачити отут, усамітнившись, і я, ступивши два кроки назад, уже випустив їх із поля зору (Є. Гуцало).

2. Переставати стежити за ким-, чим-небудь; послаблювати увагу до кого-, чого-небудь. Пан Кшивокольський ніколи не випускав Олекси Довбуша з поля зору (Г. Хоткевич).

3. що. Не враховувати чого-небудь, забувати про щось. Нероздільну єдність об’єктивного і суб’єктивного, історичного і психологічного, епічного і ліричного моментів аж ніяк не можна випускати з поля зору (Л. Новиченко); — Докія Миколаївна не могла зовсім випустити з поля зору тонких психологічних особливостей складної натури свого сина (З газети).

впива́тися / впи́тися (вп’ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром) в кого—що, перев. несхв. Пильно, не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. Сафрон темними, без блиску, очима впивається в Тимофія і говорить якомога спокійніше і голосно (М. Стельмах); Жалібно-переляканими очима, крадучися, оглядались опришки, впиваючися зором в кожну темнішу від других пляму, в кожну групу дерев (Г. Хоткевич); [Хведоска:] Раз по раз, каже, як тільки він увійде в церкву, то так і ввіп’ється в мене очима (М. Кропивницький); Товариш уп’явся очима в простір (О. Ольжич); Гайдук знову вийшов з-за столу, затис підборіддя Світличної поміж пальцями, впився поглядом у її очі (А. Дімаров).

впива́тися / впи́тися (вп’ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром) в кого—що, перев. несхв. Пильно, не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. Сафрон темними, без блиску, очима впивається в Тимофія і говорить якомога спокійніше і голосно (М. Стельмах); Жалібно-переляканими очима, крадучися, оглядались опришки, впиваючися зором в кожну темнішу від других пляму, в кожну групу дерев (Г. Хоткевич); [Хведоска:] Раз по раз, каже, як тільки він увійде в церкву, то так і ввіп’ється в мене очима (М. Кропивницький); Товариш уп’явся очима в простір (О. Ольжич); Гайдук знову вийшов з-за столу, затис підборіддя Світличної поміж пальцями, впився поглядом у її очі (А. Дімаров).

трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру що, книжн. Постійно зважати на що-небудь, не випускати з уваги чогось. Жінки весь час тримають у полі зору той свій орієнтир, засльозеними від вітру очима окидають далеч та рештки станції, де, за їхнім припущенням, має бути польовий госпіталь (О. Гончар); Адміністрація підприємства постійно тримає у полі зору питання механізації та автоматизації виробництва, поліпшення якості продукції (З газети).

то́чка зо́ру кого, чия. Певний погляд на що-небудь, розуміння чогось. — І коли взяти до уваги точку зору Ірини Леопольдівни, то багато сільських десятикласників залишиться поза вузами (Григорій Тютюнник). з то́чки зо́ру чиєї, чого. І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни і мають з її точки зору значення принципове (О. Гончар); Дельфіни — надзвичайно цікавий об’єкт з точки зору біоніки, біохімії, гідромеханіки, акустики (З журналу).

кут зо́ру. Певний погляд на ті чи інші явища, певне розуміння чогось, певна позиція в чомусь. У кращих творах першої збірки В. Симоненка вже є вагома поетична думка, певна позиція, свій кут зору на описуване (З журналу). під куто́м зо́ру яким, чого. Світову філософію художник засвоює для того, щоб розглядати явища дійсності під іншим кутом зору (З журналу).

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура); На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч); — Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник); Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в’юки (З. Тулуб); Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик); Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко); Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко).

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський); Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч); — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський). обво́дити вели́кими очи́ма. Великими .. очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа). огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський); Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч); — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський). обво́дити вели́кими очи́ма. Великими .. очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа). огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський).

обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура); На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч); — Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник); Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в’юки (З. Тулуб); Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик); Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко); Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко).

обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура); На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч); — Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник); Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в’юки (З. Тулуб); Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик); Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко); Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський); Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч); — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський). обво́дити вели́кими очи́ма. Великими .. очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа). огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом) кого, що, на кого—що, за ким—чим, в що і без додатка. Дуже пильно стежити за ким-, чим-небудь або здійснювати контроль, нагляд за кимсь. Все нишпорить [в’язень] очима по стінах загорожі. Так і паси його очима, бо незчуєшся, як не стане (В. Винниченко); Після першої спроби більше не приставав [слідчий], лише пас очима оддалік та дослухався до розмов одним вухом (І. Багряний); Полю просо за током, а він мене пасе оком (Укр.. присл..); Хоч оба [обидва] ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (І. Франко); Він би й пішов звідси з великою охотою, та як підеш, коли, здається, кожне так і дивиться на тебе, не спускає очей, а найперше — Пистина Майорчик пасе поглядом (Є. Гуцало); // Дивитися на що-небудь, розглядати. Держачи руки під кожухом, очима пасу на всі боки (І. Франко); Ступаючи з ломакою попереду, він зухвало пас очима в глитайські двори (О. Гончар); Вадим вродливий надзвичайно, дівчата так і пасуть його очима (Ю. Мушкетик). попаса́ти очи́ма (час від часу). Я часто вже крізь тин очима попасав. Який чудовий плід там .. скрізь понависав (І. Франко).

кут зо́ру. Певний погляд на ті чи інші явища, певне розуміння чогось, певна позиція в чомусь. У кращих творах першої збірки В. Симоненка вже є вагома поетична думка, певна позиція, свій кут зору на описуване (З журналу). під куто́м зо́ру яким, чого. Світову філософію художник засвоює для того, щоб розглядати явища дійсності під іншим кутом зору (З журналу).

поглина́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Жадібно, з напруженою увагою дивитися на кого-, що-небудь. Кузь аж ахнув, побачивши таку розкіш [тютюн]. Поглинав багатство очима та все промовляв: — Божже ж мій, які добрі люди є на світі! (Григорій Тютюнник).

по́ле зо́ру. 1. Простір, який можна охопити поглядом; видимість. Дуб зникає з поля зору (І. Багмут); Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі. Я відразу загубив його з поля зору (А. Хорунжий).

2. Коло інтересів, предмет діяльності. Чому в цій ліриці таке звужене поле зору автора..? (Л. Новиченко). у по́лі зо́ру. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору держави (З газети); Питання пропаганди передового досвіду завжди в полі зору працівників міністерства (З журналу).

обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура); На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч); — Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник); Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в’юки (З. Тулуб); Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик); Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко); Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко).

прикипа́ти / прикипі́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром) до кого—чого. Пильно, уважно дивитися на кого-, що-небудь. Настя швидко присіла на траву, обережно взяла фото, поклала його на долоню і прикипіла поглядом до Наталиного обличчя (В. Собко); Роксолана, обернувшись до порога, зразу зрозуміла, до кого зором прикипів цей велетень. Бо ж дивились на Ярину Подолянку всі (О. Ільченко); // тільки до чого. Зосереджено читати щось. Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату спальні і знову прикипає очима до сторінки (І. Багмут); Беручи до рук газету, він одразу ж прикипав очима не до того широкого розділу, де писалось про міжнародні події. Його, мов магнітом, тягли відомості під заголовком “Боротьба з голодом” (Ю. Збанацький). прикипі́ти я́нгольськими очи́ма. Всі втупилися поглядами у цю маленьку блискучу кульку, навіть престарий Лаврін Червінка прикипів до неї .. янгольськими очима (Ю. Щербак);

прикипа́ти / прикипі́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром) до кого—чого. Пильно, уважно дивитися на кого-, що-небудь. Настя швидко присіла на траву, обережно взяла фото, поклала його на долоню і прикипіла поглядом до Наталиного обличчя (В. Собко); Роксолана, обернувшись до порога, зразу зрозуміла, до кого зором прикипів цей велетень. Бо ж дивились на Ярину Подолянку всі (О. Ільченко); // тільки до чого. Зосереджено читати щось. Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату спальні і знову прикипає очима до сторінки (І. Багмут); Беручи до рук газету, він одразу ж прикипав очима не до того широкого розділу, де писалось про міжнародні події. Його, мов магнітом, тягли відомості під заголовком “Боротьба з голодом” (Ю. Збанацький). прикипі́ти я́нгольськими очи́ма. Всі втупилися поглядами у цю маленьку блискучу кульку, навіть престарий Лаврін Червінка прикипів до неї .. янгольськими очима (Ю. Щербак);

припа́сти очи́ма (зо́ром, по́глядом) до кого—чого. Задивитися на когось—щось, замилуватися ким-, чим-небудь. Жінка підійшла до великої карти на стіні і зором припала до ясної зірки (В. Кучер); Перевів [Сахновський] на Наталку погляд.— Трохи литка виглядає в ажурній панчішці,— припав до неї поглядом (А. Головко).

пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом) кого. Суворо, різко дивитися на кого-небудь. Очима проймає!.. Коли б міг, то очима лизнув (Укр.. присл..); Там ангел помсти злий, суворий дух темниці, Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); Іван підсунув під лавку кошик, і машиністу нема куди ноги поставити. Але він лише подивився на Івана, пройняв його оком наскрізь (С. Чорнобривець).

пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом) кого. Суворо, різко дивитися на кого-небудь. Очима проймає!.. Коли б міг, то очима лизнув (Укр.. присл..); Там ангел помсти злий, суворий дух темниці, Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); Іван підсунув під лавку кошик, і машиністу нема куди ноги поставити. Але він лише подивився на Івана, пройняв його оком наскрізь (С. Чорнобривець).

пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром). Зримо поставати в уяві, детально уявлятися (про образи, пережиті події й т. ін.). Йому пригадалися давні літа.. Перед очима пройшло власне життя — в огні, в тривогах, .. в нестатках (І. Микитенко).

пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром). Зримо поставати в уяві, детально уявлятися (про образи, пережиті події й т. ін.). Йому пригадалися давні літа.. Перед очима пройшло власне життя — в огні, в тривогах, .. в нестатках (І. Микитенко).

скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.) на кого—що і без додатка. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не затримуючись довго. Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський); Жінки мали велику цікавість до Єльки, але .. з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию .. обраницю (О. Гончар); — Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк); — А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний); — Але де вона [Маріора]? скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський); Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах). ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо простягла на берег: — Хапай, служаивий, бо втону! (О. Гончар). скида́ти / ски́нути о́чі (по́гляд). Він скидає очі на струнку дівочу постать (Ю. Бедзик); Уляна скинула на нього [Прокопа] сині здивовані очі (І. Микитенко); У дверях стала висока дівчина, .. вклонилася мені низько, а очей на мене не скинула (Марко Вовчок); Христя скинула на Горпину журливий погляд і задумалася (Панас Мирний).

скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.) на кого—що і без додатка. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не затримуючись довго. Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський); Жінки мали велику цікавість до Єльки, але .. з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию .. обраницю (О. Гончар); — Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк); — А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний); — Але де вона [Маріора]? скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський); Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах). ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо простягла на берег: — Хапай, служаивий, бо втону! (О. Гончар). скида́ти / ски́нути о́чі (по́гляд). Він скидає очі на струнку дівочу постать (Ю. Бедзик); Уляна скинула на нього [Прокопа] сині здивовані очі (І. Микитенко); У дверях стала висока дівчина, .. вклонилася мені низько, а очей на мене не скинула (Марко Вовчок); Христя скинула на Горпину журливий погляд і задумалася (Панас Мирний).

спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром) кого. Дуже гнівно, презирливо дивитися на кого-небудь. Підігріваючи себе своїми ж жалісливими й гнівними словами, він спопеляв бідного Костянтина Павловича помутнілими від обурення очима (В. Козаченко); — Як вас величати? — спитав винахідник Жора, спопеляючи очима Джо Дассена на кофтинці феї (А. Крижанівський); Чому ти .. не спопелив зрадливця своїм зором? (М. Нагнибіда).

спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром) кого. Дуже гнівно, презирливо дивитися на кого-небудь. Підігріваючи себе своїми ж жалісливими й гнівними словами, він спопеляв бідного Костянтина Павловича помутнілими від обурення очима (В. Козаченко); — Як вас величати? — спитав винахідник Жора, спопеляючи очима Джо Дассена на кофтинці феї (А. Крижанівський); Чому ти .. не спопелив зрадливця своїм зором? (М. Нагнибіда).

стоя́ти на то́чці зо́ру якій. Поділяти певні погляди, дотримуватися якоїсь думки, відомих уявлень тощо. Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, .. ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський).

то́чка зо́ру кого, чия. Певний погляд на що-небудь, розуміння чогось. — І коли взяти до уваги точку зору Ірини Леопольдівни, то багато сільських десятикласників залишиться поза вузами (Григорій Тютюнник). з то́чки зо́ру чиєї, чого. І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни і мають з її точки зору значення принципове (О. Гончар); Дельфіни — надзвичайно цікавий об’єкт з точки зору біоніки, біохімії, гідромеханіки, акустики (З журналу).

трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру що, книжн. Постійно зважати на що-небудь, не випускати з уваги чогось. Жінки весь час тримають у полі зору той свій орієнтир, засльозеними від вітру очима окидають далеч та рештки станції, де, за їхнім припущенням, має бути польовий госпіталь (О. Гончар); Адміністрація підприємства постійно тримає у полі зору питання механізації та автоматизації виробництва, поліпшення якості продукції (З газети).

по́ле зо́ру. 1. Простір, який можна охопити поглядом; видимість. Дуб зникає з поля зору (І. Багмут); Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі. Я відразу загубив його з поля зору (А. Хорунжий).

2. Коло інтересів, предмет діяльності. Чому в цій ліриці таке звужене поле зору автора..? (Л. Новиченко). у по́лі зо́ру. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору держави (З газети); Питання пропаганди передового досвіду завжди в полі зору працівників міністерства (З журналу).