-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зіпсо́ваний зіпсо́вана зіпсо́ване зіпсо́вані
родовий зіпсо́ваного зіпсо́ваної зіпсо́ваного зіпсо́ваних
давальний зіпсо́ваному зіпсо́ваній зіпсо́ваному зіпсо́ваним
знахідний зіпсо́ваний, зіпсо́ваного зіпсо́вану зіпсо́ване зіпсо́вані, зіпсо́ваних
орудний зіпсо́ваним зіпсо́ваною зіпсо́ваним зіпсо́ваними
місцевий на/у зіпсо́ваному, зіпсо́ванім на/у зіпсо́ваній на/у зіпсо́ваному, зіпсо́ванім на/у зіпсо́ваних

Словник синонімів

ЗІПСО́ВАНИЙу знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙрозм.,ЗОПСУ́ТИЙрідше, ПО́РЧЕНИЙрозм.;ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙрозм. (який має дефект, ваду); НЕСПРА́ВНИЙ, ПОЛА́МАНИЙ, ЗЛА́МАНИЙ (який поламався). Інколи.. починали [дзиґарі] хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили (О. Полторацький); Каже [Масляк], "пив мадеру.. і порчене пиво" (Г. Квітка-Основ’яненко); Дефектний (бракований) товар; Утікаючи, покинули [загарбники] серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах); На дверях висів засув з поламаним замком (Л. Смілянський).
РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п’яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М. Чабанівський); Мати врозумляла дочку. Тихін ненадійний... Він і на машині їздить, і трактором оре, та розпаскуджений (К. Гордієнко); Але як на його [прокурора] думку, то й Левантина не може бути не винною. Зіпсована, лінива дівчина покидає одних хазяїв, покидає других, охоча до того, щоб і чуже зайняти (Б. Грінченко); Він був не злий хлопець з природи, але бездонно зіпсутий (І. Франко); [Геннадій:] Як тобі подобається! Ха-ха-ха. В драмі, бачте, "обпльовується" революція, а тому це - розтлінна бульварщина... (Л. Смілянський).

Словник антонімів

НАПРАВЛЯТИ ПСУВАТИ
Усуваючи помилки, вади, робити таким, як потрібно, правильно, лагодити, налагоджувати. Робити непридатним для користування, вживання, пошкоджувати.
Направлятипсувати годинник, двері, замок, іграшку, машину, меблі, механізм, обладнання, предмети; в дитячому садочку, в класі, в клубі, в кімнаті, в лісі, в хаті; на вулиці, на заводі, на роботі, на полі; зовсім, цілком, майже, повністю, остаточно. Намагатися, починати, хотіти направлятипсувати
Яць сидів дома і направляв цебер (I. Франко). Окупанти і їхні наймити, відступаючи з Києва, псували устаткування підприємств (С. Скляренко)
Направляння ~псування, виправлений ~зіпсований; лагодити ~псувати, направляти //налагоджувати ~шкодити