зіпертий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зіпе́ртий зіпе́рта зіпе́рте зіпе́рті
родовий зіпе́ртого зіпе́ртої зіпе́ртого зіпе́ртих
давальний зіпе́ртому зіпе́ртій зіпе́ртому зіпе́ртим
знахідний зіпе́ртий, зіпе́ртого зіпе́рту зіпе́рте зіпе́рті, зіпе́ртих
орудний зіпе́ртим зіпе́ртою зіпе́ртим зіпе́ртими
місцевий на/у зіпе́ртому, зіпе́ртім на/у зіпе́ртій на/у зіпе́ртому, зіпе́ртім на/у зіпе́ртих