зімлілий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зімлі́лий зімлі́ла зімлі́ле зімлі́лі
родовий зімлі́лого зімлі́лої зімлі́лого зімлі́лих
давальний зімлі́лому зімлі́лій зімлі́лому зімлі́лим
знахідний зімлі́лий, зімлі́лого зімлі́лу зімлі́ле зімлі́лі, зімлі́лих
орудний зімлі́лим зімлі́лою зімлі́лим зімлі́лими
місцевий на/у зімлі́лому, зімлі́лім на/у зімлі́лій на/у зімлі́лому, зімлі́лім на/у зімлі́лих

Словник синонімів

НЕПРИТО́МНИЙ (який утратив свідомість), ЗНЕПРИТО́МНІЛИЙ, БЕЗТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М’ЯТНИЙрозм.;ЗОМЛІ́ЛИЙ[ЗІМЛІ́ЛИЙ], ОБМЕ́РЛИЙ (який зомлів). Катря смикнула двері й, зойкнувши, кинулась у хату до Орисі, що непритомна лежала на долівці (А. Головко); Безтямного богатиря Поклали так на ноші, як царя (М. Бажан); Безпам’ятного бійця лісник одвів до слобідської лікарні (А. Шиян); І віднесли в шпиталь зомлілую дівчину (Леся Українка).