зімлівати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зімліва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зімліва́ймо | |
| 2 особа | зімліва́й | зімліва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зімліва́тиму | зімліва́тимемо, зімліва́тимем |
| 2 особа | зімліва́тимеш | зімліва́тимете |
| 3 особа | зімліва́тиме | зімліва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зімліва́ю | зімліва́ємо, зімліва́єм |
| 2 особа | зімліва́єш | зімліва́єте |
| 3 особа | зімліва́є | зімліва́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зімліва́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зімліва́в | зімліва́ли |
| жін. р. | зімліва́ла | |
| сер. р. | зімліва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зімліва́вши | ||