-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зімкну́тися, зімкну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зімкні́мося, зімкні́мось, зімкні́мся
2 особа зімкни́ся, зімкни́сь зімкні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зімкну́ся, зімкну́сь зімкнемо́ся, зімкнемо́сь, зімкне́мся
2 особа зімкне́шся зімкнете́ся, зімкнете́сь
3 особа зімкне́ться зімкну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зімкну́вся, зімкну́всь зімкну́лися, зімкну́лись
жін.р. зімкну́лася, зімкну́лась
сер.р. зімкну́лося, зімкну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зімкну́вшись

Словник синонімів

СТУЛЯ́ТИСЯ (наближатися впритул, з’єднуватися), СТУ́ЛЮВАТИСЯ рідше, ЗМИКА́ТИСЯ, ЗАПЛЮ́ЩУВАТИСЯ, ЗАКРИВА́ТИСЯ (про очі). - Док.: стули́тися, зімкну́тися, заплю́щитися, закри́тися. Сухі руки мовби починали шукати чого довкола себе, нервово стулялися пальці (Г. Хоткевич); Здався він [дід] мені якимсь обскубленим птахом: таке зморщене, миршавеньке, голомозе; .. руки - як курячі ніжки, спина стулилася з грудьми (О. Стороженко); Набряклі від безсоння повіки щоразу змикались (Я. Баш); У Конопельського тільки зіниці очей помітно звузились та щелепи зімкнулись тісніше (Ю. Збанацький).

Словник фразеологізмів

вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала [мати] дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач).