-1-
іменник жіночого роду
(жлукто) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зільни́ця зільни́ці
родовий зільни́ці зільни́ць
давальний зільни́ці зільни́цям
знахідний зільни́цю зільни́ці
орудний зільни́цею зільни́цями
місцевий на/у зільни́ці на/у зільни́цях
кличний зільни́це* зільни́ці*

Словник синонімів

ЖЛУ́КТО (посудина, видовбана зі стовбура дерева, в якій золять білизну), ЗІЛЬНИ́ЦЯдіал.За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір’ю золили його в жлукті цілий ранок (Григір Тютюнник); Дівчата удвох стали прати в цебрі ще звечора намочену в зільниці спільну білизну (В. Бабляк).