-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зів’я́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зів’я́ньмо
2 особа зів’я́нь зів’я́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зів’я́ну зів’я́немо, зів’я́нем
2 особа зів’я́неш зів’я́нете
3 особа зів’я́не зів’я́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зів’я́в зів’я́ли
жін.р. зів’я́ла
сер.р. зів’я́ло
Активний дієприкметник
зів’я́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зів’я́вши

Словник синонімів

ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ’Я́НУТИ, ЗІВ’Я́ТИ, ПОВ’Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ’Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИрозм.,ЗАСНИ́ДІТИдіал. - Недок.: марні́ти, осува́тися, подава́тися, в’я́нути, бля́кнути, прив’яда́ти, линя́ти, погані́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Все поодцвітало, навіть дівчата мов іспали з цвіту, помарніли (Ганна Барвінок); Тільки його понуре лице осунулось і стало, мов земля, очі запали глибоко (І. Франко); Тільки тепер помітив Дмитро, як за останній час подався старий пасічник (М. Стельмах); Марічка зів’яла, споганіла, лице вкрили зморшки, очі позападали (Є. Куртяк); Очі запали, сама зблякла, змарніла дочка (К. Гордієнко); Без жиру й сонця навіки засниділа дитина (В. Бабляк). - Пор. 1. висна́жуватися, ху́днути.