-1-
дієслово недоконаного виду
(позіхати; пропускати слушну нагоду) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив зіва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зіва́ймо
2 особа зіва́й зіва́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зіва́тиму зіва́тимемо, зіва́тимем
2 особа зіва́тимеш зіва́тимете
3 особа зіва́тиме зіва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зіва́ю зіва́ємо, зіва́єм
2 особа зіва́єш зіва́єте
3 особа зіва́є зіва́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зіва́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зіва́в зіва́ли
жін. р. зіва́ла
сер. р. зіва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зіва́вши

Словник синонімів

ПОЗІХА́ТИ (мимоволі вдихати й одразу ж видихати повітря ротом), ЗІВА́ТИрозм. - Док.: позіхну́ти, зівну́ти. Коли він зненацька позіхав, то швиденько прикривав рота долонею (Т. Масенко); Очі застигли, мов скляні, рот судорожно зівав, не в силі виштовхнути слово (Григорій Тютюнник).