-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зібра́тися, зібра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   збері́мося, збері́мось, збері́мся
2 особа збери́ся, збери́сь збері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зберу́ся, зберу́сь зберемо́ся, зберемо́сь, збере́мся
2 особа збере́шся зберете́ся, зберете́сь
3 особа збере́ться зберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зібра́вся, зібра́всь зібра́лися, зібра́лись
жін.р. зібра́лася, зібра́лась
сер.р. зібра́лося, зібра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зібра́вшись

Словник синонімів

ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). - Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці - приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується [Ономай] йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); - Ви заскоро приладилися, - сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).
ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯрозм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИперев. док., розм. (у великій кількості); КУ́ПЧИТИСЯ, СКУ́ПЧУВАТИСЯ, СКУ́ПЛЮВАТИСЯрозм.,КУ́ПИТИСЯдіал. (збиратися докупи); СХО́ДИТИСЯ, НАХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯрозм.,НАБІГА́ТИрозм.,НАПЛИВА́ТИрозм.,НАПИРА́ТИрозм.,НАПИРА́ТИСЯрозм. (про людей, тварин); СТІКА́ТИСЯ (поступово); НАБИРА́ТИСЯ (у певній кількості). - Док.: зібра́тися, назбира́тися, згуртува́тися, нагрома́дитися, згрома́дитися, зосере́дитися, сконцентрува́тися, стягти́ся, стягну́тися, настяга́тисярозм.насу́нути, ску́пчитися, ску́питися, зійти́ся, насхо́дитися, найти́, збі́гтися, набі́гти, напливти́, наплисти́, напе́рти, напе́ртися, стекти́ся, набра́тися. В Денисовій хаті вже збирались гості (І. Нечуй-Левицький); Незабаром почали до нашого огнища громадитися втікачі й з інших компаній (І. Франко); Тривожно перезиралися козаки, гуртуючись біля церковного ґанку (З. Тулуб); Війська зосереджувались понад річкою (О. Гончар); [Криштоф:] Дрібна продукція пережила свій вік - капітал концентрується (І. Франко); Все повітове місто насунуло у світлиці начальника з своїми сім’ями (І. Нечуй-Левицький); - Ворог скупчується в селі за річкою! (П. Панч); Студенти скупчились на площадці (І. Кочерга); Чоловіка з шість пішло нагору. Остатні скупились коло рундука, гудуть (Панас Мирний); - Усюди, кажуть, купляться круг панів люди та компонують, як би Сомка на волю визволити (П. Куліш). - Пор. ску́пчуватися.
ЗБИРА́ТИСЯ (мати намір робити щось), ГОТУВА́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯрідше,ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, НАЦІ́ЛЮВАТИСЯ, НАЦІЛЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАРЯДЖА́ТИСЯ, НАСТАВЛЯ́ТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм.,НАВА́ЖУВАТИСЯрідко. - Док.: зібра́тися, приготува́тися, пригото́витися, наці́литися, намі́ритися, замі́ритися, примі́ритися, приміря́тися, нала́дитися, налаштува́тися, наряди́тися, наста́витися, нарихтува́тися, нава́житися. - Знаєте, кілька разів уже Голодний Степ збиралися зрошувати (І. Ле); Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути (Ю. Смолич); Загострила [тривога] увагу всіх на одному: хто націлявся забити Логвина (Г. Епік); Тато бере казанок і наміряється з ним піти до річечки (М. Стельмах); Разом замірялись [Васильок з Гервазієм] тікати в прерії та пампаси на вільне життя (Ю. Смолич); Кінь підпав на задні ноги.. Вуздечка роздирала йому губи, і він ладився стати дибки (З. Тулуб); Вона швидко.. готує насіння жита, бере лопату, рихтується сіяти (С. Чорнобривець). - Пор. 1. готува́тися, заду́мати, I. 1. планува́ти.
НАГРОМА́ДИТИСЯ (про кількість, запас чого-небудь - поступово утворитися додаванням, збиранням),ЗІБРА́ТИСЯ, НАБРА́ТИСЯ, НАЗБИРА́ТИСЯ, НАКОПИ́ЧИТИСЯ рідше,СКЛА́СТИСЯ, СКУ́ПЧИТИСЯ, ПРИЗБИРА́ТИСЯ (поступово); ВІДКЛА́СТИСЯ (звичайно про нашарування гірських порід, що осідають у воді, про рештки, надлишки яких-небудь речовин, що утворюються в певному місці живого організму, і т. ін.);НАРОСТИ́ (про гроші, відсотки, борги і т. ін.). - Недок.: нагрома́джуватися, збира́тися, набира́тися, накопи́чуватися, склада́тися, ску́пчуватися, призби́руватися, відклада́тися, нароста́ти. [Геррісон:] І ця отрута повільно.. нагромаджувалася в їхніх [робітників] клітинах (М. Ірчан); В душі його бринять нечутні пісні, ..народжуються образи, нагромаджуються спостереження (З. Тулуб); Збирає бабуся метал у торбину!.. На п’ять кілограмів зібралася ноша (С. Олійник); Все бігла й бігла [княгиня] до невеличкої западини під скелястою стіною, в яку набиралася з джерельця вода (В. Гжицький); Назбиралося в нього чимало канцелярської роботи (Ірина Вільде); Скільки завжди накопичувалося перед людиною отих "чи" і "чому"! (Н. Рибак); Суддя.. зажадав від них десятину на користь суду, писареві - за прикладання печатки до позову.. Сума склалася чимала (З. Тулуб); На олійні скупчились гори насіння (В. Козаченко); Грошик догрошика, призбиралося дещо (І. Франко); "Весною сосна найбуйніше росте - відкладаються нові клітини, вона росте в товщину й угору" (Ю. Яновський); - Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки... (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. набира́тися.
НАЖИ́ТИщо, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИрозм., ПРИЖИ́ТИрозм. рідше,НАСТАРА́ТИСЯбез додатка, рідшечого, розм.; НАЗБИРА́ТИ, НАСКЛАДА́ТИ, СКЛА́СТИ, СТЯГТИ́[СТЯГНУ́ТИ], НАСТЯГА́ТИрозм. (перев. про гроші); ЗБИ́ТИрозм., НАЗБИВА́ТИрозм. (зібрати з великою наполегливістю, з труднощами);ЗІБРА́ТИСЯ, СТЯГТИ́СЯ[СТЯГНУ́ТИСЯ], СКЛА́СТИСЯ (на що - нагромадивши кошти, стати спроможним на придбання чого-небудь). - Недок.: нажива́ти, набува́ти, придбава́тирідкозажива́ти, прижива́ти, назби́рувати, склада́ти, стяга́ти[стя́гувати], збива́ти, збира́тися, стяга́тися[стя́гуватися], склада́тися. - Не буду ж тобі віддавати ту землю і ті статки, які нажив без батька.. Чи, може, ти інакше думаєш? - Гаразд, поділимо тільки те, що батьки придбали, - одразу ж погодився Яків (М. Стельмах); Не набув їм батько ні майна, ні грошей про запас (І. Муратов); Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - Всього надбали (Т. Шевченко); Вона дістала зі скрині кремову хустку з пишними червоними квітками. - Все це я настаралася на свої заробітки (Є. Гуцало); Назбирав він і грошей, і одежі... (Панас Мирний); - У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали.. на чорну годину (Лесь Мартович); Кажуть [мати]: пора б уже нашій дитині Віно складати потроху у скрині (Я. Щоголів); Все життя він стягав, що міг, для родини (М. Стельмах); Серед лихих обставин умів [дід] збити собі достатки (С. Васильченко); - Та й де він тілько маєства (майна) назбивав? (Лесь Мартович); Почав Антон збиратися на нове господарство та стягатись на власну хату (С. Чорнобривець). - Пор. 1. нагрома́джувати.

Словник фразеологізмів

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в [оди́н] кула́к. Напружувати, концентрувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці .. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар); У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький).

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в [оди́н] кула́к. Напружувати, концентрувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці .. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар); У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).