-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зібга́тися, зібга́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зібга́ймося, зібга́ймось
2 особа зібга́йся, зібга́йсь зібга́йтеся, зібга́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зібга́юся, зібга́юсь зібга́ємося, зібга́ємось, зібга́ємся
2 особа зібга́єшся зібга́єтеся, зібга́єтесь
3 особа зібга́ється зібга́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зібга́вся, зібга́всь зібга́лися, зібга́лись
жін.р. зібга́лася, зібга́лась
сер.р. зібга́лося, зібга́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зібга́вшись

Словник синонімів

ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла - стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯрідше,СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯрозм.,СКО́РЧИТИСЯрозм.,СКОЦЮ́РБИТИСЯрозм.,СКОЦЮ́БИТИСЯрідше,СКРЮ́ЧИТИСЯрозм., СКОРО́БИТИСЯрозм.; ЗГОРНУ́ТИСЯіз сл. бубликом, калачиком, клубочком (прийняти зігнуту позу, підтягнувши ноги). - Недок.: згина́тися, гну́тися, ску́люватися, скарлю́чуватися, ско́рчуватися, скоцю́рблюватися, скрю́чуватися, згорта́тися. Ішли [женці] в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (С. Васильченко); - Ось вона, неволя татарська! День і ніч у кайданах спи, працюй, їж і пий скарлючившись, прикутий до лави (З. Тулуб); Старий скорчився від морозу (І. Франко); - Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (П. Колесник); Селянин аж скрючився від надмірної напруги, натискаючи на чепіги (В. Минко); Нині Маковейчикові не до пісень. Він сидить, згорнувшись бубликом, над апаратом (О. Гончар). - Пор. загну́тися, 1. щу́литися.
СТИСКА́ТИСЯ (щільно з’єднуватися, зводитися докупи), СТИ́СКУВАТИСЯ, СТУЛЯ́ТИСЯ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИСЯ (про зуби, губи); СТИНА́ТИСЯ (про зуби); БГА́ТИСЯ (про пальці, кулаки тощо). - Док.: сти́снутися, стули́тися, зці́питися, заці́питися, стя́тися, зібга́тися[зобга́тисярідше]. Од пекучої туги руки Черниша стискалися в кулаки (О. Гончар); - Ех! - так зуби стиснулись, що іншим разом побоявся б, аби не розсипались (М. Трублаїні); Десь недалечко хтось потихесеньку дитину люляв - і очі стулялися (Марко Вовчок); У неї зціпилися руки над головою, а лице зарилося тісно у постіль (О. Кобилянська); Кулаки бгаються, з горлянки от-от крик зірветься, не знаю й сама, що зі мною (Ю. Яновський).