-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зібга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зібга́ймо
2 особа зібга́й зібга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зібга́ю зібга́ємо, зібга́єм
2 особа зібга́єш зібга́єте
3 особа зібга́є зібга́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зібга́в зібга́ли
жін.р. зібга́ла
сер.р. зібга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зі́бганий
Безособова форма
зі́бгано
Дієприслівник
зібга́вши

Словник синонімів

М’Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м’яким, перетворювати в м’яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м’яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИрозм. (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його); ПІДМИНА́ТИ (притискаючи, згинаючи чимсь важким); ПРИМИНА́ТИ (трохи); БГА́ТИ, МЕ́РВИТИдіал. (стискаючи в руках, скручуючи щось); ТЕРЕБИ́ТИрозм.,ТЕРМОСИ́ТИ[ТЕРМОСУВА́ТИ]розм. (перебираючи пальцями). - Док.: зім’я́ти, пом’я́ти, розім’я́ти, пром’я́ти, пожма́кати, зіжма́кати[зжма́кати], пожмакува́ти, зжу́жмити, підім’я́ти, прим’я́ти, зібга́ти, побга́ти. Данько взяв із горнятка відталу грудку і, розглядаючи, поволі став м’яти, розминати її в пальцях (О. Гончар); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (М. Чабанівський); .- Щасти вам доля, хлопці. Не забувайте моєї господи. Як нема моїх синочків, хоч на чужих подивлюся. - І, низько нахиливши голову, пішла до хати, жмакуючи рукавом підібраний хвартух (М. Стельмах); Він ішов швидко, підминаючи ногами шорстке бадилля кукурудзи (М. Чабанівський); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в руках червону хусточку (М. Коцюбинський); - Мудрий Федір Йосипович.. Все на нас покладає. - Звичайно, звичайно... На кого ж більше, - розгублено промимрив Сіренко, нервово мервлячи свою ріденьку борідку (М. Ю. Тарнавський); Аркадій Петрович теребив в руці серветку (М. Коцюбинський); Стяг [Івонька] свою облуплену шапку з голови й, термосячи її в руках, став жалібно просити (Грицько Григоренко).

Словник антонімів

ВИПРЯМЛЯТИ ЗГИНАТИ
Робити прямим, рівним що-н. зігнуте, розправляти, випростовувати, виправляти. Гнути, робити щось нерівним, кривим, складати під кутом, у формі дуги, (про щось м’яке) зібгати.
Випрямлятизгинати гілку, дерево, дріт, залізо, кущі, листок, палець, палицю, руку, солому, стебло, траву, цвяхи, шнурок; вітром, голими руками; без зусиль, із зусиллям, з труднощами, легко, низько; згинати вітром, до землі. Намагатися, почати, хотіти що-н. випрямлятизгинати.
Скільки не згинай сталевої лінійки, вона знову випрямиться (З газет).
Випрямлення ~нагинання, випрямляти ~гнути; випростовувати ~нагинати, розправляти ~зібгати