зібгати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зібга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зібга́ймо | |
| 2 особа | зібга́й | зібга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зібга́ю | зібга́ємо, зібга́єм |
| 2 особа | зібга́єш | зібга́єте |
| 3 особа | зібга́є | зібга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зібга́в | зібга́ли |
| жін.р. | зібга́ла | |
| сер.р. | зібга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зі́бганий | ||
| Безособова форма | ||
| зі́бгано | ||
| Дієприслівник | ||
| зібга́вши | ||
Словник синонімів
Словник антонімів
| ВИПРЯМЛЯТИ | ЗГИНАТИ |
| Робити прямим, рівним що-н. зігнуте, розправляти, випростовувати, виправляти. | Гнути, робити щось нерівним, кривим, складати під кутом, у формі дуги, (про щось м’яке) зібгати. |
| Випрямляти ~ згинати гілку, дерево, дріт, залізо, кущі, листок, палець, палицю, руку, солому, стебло, траву, цвяхи, шнурок; вітром, голими руками; без зусиль, із зусиллям, з труднощами, легко, низько; згинати вітром, до землі. Намагатися, почати, хотіти що-н. випрямляти ~ згинати. | |
| Скільки не згинай сталевої лінійки, вона знову випрямиться (З газет). | |
| Випрямлення ~нагинання, випрямляти ~гнути; випростовувати ~нагинати, розправляти ~зібгати | |