зєзуїчений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний з’єзуї́чений з’єзуї́чена з’єзуї́чене з’єзуї́чені
родовий з’єзуї́ченого з’єзуї́ченої з’єзуї́ченого з’єзуї́чених
давальний з’єзуї́ченому з’єзуї́ченій з’єзуї́ченому з’єзуї́ченим
знахідний з’єзуї́чений, з’єзуї́ченого з’єзуї́чену з’єзуї́чене з’єзуї́чені, з’єзуї́чених
орудний з’єзуї́ченим з’єзуї́ченою з’єзуї́ченим з’єзуї́ченими
місцевий на/у з’єзуї́ченому, з’єзуї́ченім на/у з’єзуї́ченій на/у з’єзуї́ченому, з’єзуї́ченім на/у з’єзуї́чених