зєзуїтити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив з’єзуї́тити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   з’єзуї́тьмо
2 особа з’єзуї́ть з’єзуї́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа з’єзуї́чу з’єзуї́тимо, з’єзуї́тим
2 особа з’єзуї́тиш з’єзуї́тите
3 особа з’єзуї́тить з’єзуї́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. з’єзуї́тив з’єзуї́тили
жін.р. з’єзуї́тила
сер.р. з’єзуї́тило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
з’єзуї́тивши