золотий 1

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний золоти́й золота́ золоте́ золоті́
родовий золото́го золото́ї золото́го золоти́х
давальний золото́му золоті́й золото́му золоти́м
знахідний золоти́й, золото́го золоту́ золоте́ золоті́, золоти́х
орудний золоти́м золото́ю золоти́м золоти́ми
місцевий на/у золото́му, золоті́м на/у золоті́й на/у золото́му, золоті́м на/у золоти́х

Словник синонімів

ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙрідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ, ЯНТА́РНИЙ, ЯНТАРЕ́ВИЙрідко (кольору бурштину, золотисто-жовтий); СОЛО́М’ЯНИЙ (кольору соломи, світло-жовтий); КУКУРУ́ДЗЯНИЙ (кольору стиглої кукурудзи, золотисто-жовтий); КАНА́РКОВИЙ (яскраво-жовтий); ВОСКОВИ́Й, ВОЩА́НИЙ (блідо-жовтий);ПОЛО́ВИЙ (кольору стиглого жита, пшениці, блідо-жовтий); ПА́ЛЕВИЙ, СОМО́Нневідм., рідше (блідо-жовтий з рожевим відтінком); ГІРЧИ́ЧНИЙ (кольору гірчиці, темно-жовтий); ШАФРА́ННИЙ, ШАФРА́НОВИЙ (кольору шафрану, оранжево-жовтий); ПІСО́ЧНИЙ (кольору піску, сіро-жовтий); ГЛИ́ВИЙдіал. (про масть - жовтий з сірим відтінком). Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені (В. Сосюра); Над обличчями тихо снували покинуті дідом золоті бджоли (О. Довженко); Січкар.. обтріпує з одежі золотистий пилок соняшників (М. Стельмах); З-під густого пирію, назустріч сонцю, підіймалися золотаві зірочки козельців (С. Добровольський); Меркне Ворскла золотаста (І. Вирган); Зацвіли [клени] неприродно яскраво, барвисто, зазивно ясно-жовтим, яскраво-червоним, багряним, оранжевим, лимонним і якимсь фантастичним червоно-зеленим кольором (П. Козланюк); В вікні померкло, зарожевіло, потім взялось цитриновим кольором (І. Багряний); Ювеліри іноді нагрівають прозорий, цитринного кольору янтар - тоді пухирці.. утворюють усередині каменя об’ємні фігурки (з журналу); Уже настав ясний світанок. Він розлив-ся на тихій воді цитроновим кольором (В. Кучер); Бурштинове сонце поринало в безодню за верховіття вікових буків (О. Донченко); Земля красувалася в рум’яних яблуках, янтарних динях, пурпурових помідорах (Л. Дмитерко); Вона [Ксеня].. перебирала руками кінчик солом’яної коси, перекинутої через плече (С. Голованівський); В хустині кукурудзяного кольору, в червоних відблисках сонячного проміння.. Мариня справді виглядала надзвичайно (Ірина Вільде); Воскові жовтіють зерна (Григір Тютюнник); Обличчя його посіріло і вуха стали вощаними, як у мерця (Л. Первомайський); Скільки оком скинеш - нив’я... там полові, там чорні, там зелені, аж голубі, там білі, як молоко (Панас Мирний); Рожеві, білосніжні, палеві, червоні, аж чорні, троянди розстилалися навколо (О. Іваненко); На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач, присадкуватий, чорнявий, з сердитим обличчям гірчичного кольору (О. Гончар); Хай у вічність стелиться дорога золотим шафрановим полотном (І. Драч); Пісочне пальто; Гливий кінь.
ЗЛО́ТИЙзаст. (грошова одиниця), ЗОЛОТИ́Йзаст., ЗЛОТзаст., ЗЛОТКІ́ВЕЦЬдіал.,ЗЛОТКІ́ВКАдіал.Гриць розтулив кулак і показав чотири злотих (С. Добровольський); - Поклади бідній циганці на руку золотого, я тобі ще більше правди скажу (І. Нечуй-Левицький); За такого линка можна б узяти зо два злоти, а він його зварив! (М. Коцюбинський).
ЧЕРВІ́НЕЦЬ (загальна назва золотих монет; золота монета вартістю три карбованці), ЗОЛОТИ́Й, ЧЕРВО́НИЙрозм., ЧЕРВІ́НЧИКпестл.- Казна-що ти, - каже, - городиш, брате! Буцім уже сто червоних таке диво, що зроду ніхто й не бачив. Після Пилявців та Збаража носили козаки червінці приполами (П. Куліш); - Поклади бідній циганці на руку золотого, я тобі ще більше правди скажу (І. Нечуй-Левицький); [Писар:] Не велик, кажуть, червінчик, та дорогий! (М. Кропивницький).
ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. - сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙфольк., КРА́СЕНфольк., ПРОМЕНИ́СТИЙпоет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙкнижн., БЛАГОСЛОВЕ́Нкнижн., ЩА́СНИЙрозм., ПОГО́ЖИЙрідко.Цей Святвечір, .. ці колідки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ (М. Коцюбинський); - Коли б мені мати таку, як у тебе, радісну старість (Ю. Яновський); Коли ви будете знати минуле, то знайдете шлях і до прекрасного майбутнього (І. Шаповал); Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути (М. Зеров); Безхмарна юність проліта. Надходять зрілості літа (М. Упеник); Поглянеш на такуюність незатьмарену - і сам у душі усміхнешся (М. Стельмах); - Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський); Золоте дитинство: Чи не так, як.. весну, Я бачила кохання й молодощі. І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка); Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай. - То й долі променистої зазнає рідний край (М. Вороний); - Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцем відкриває шлях у безсмертя (Я. Галан); О, як всім радісно тут стало!Схотілось щасного життя (П. Тичина); З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). - Пор. 2. безтурбо́тний.
ЩАСЛИ́ВИЙ (який приносить або приніс щастя, успіх, удачу), РА́ДІСНИЙ, ГА́РНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙкнижн., ЩА́СНИЙрозм.Багато поля Комусь дала щаслива доля (Л. Глібов); Гримить! Тайна дрож пронимає народи, .. Мільйони чекають щасливої зміни (І. Франко); "От буде радий Роман!Піде його смуток на болота та на пущі!" - думала баба, несучи додому радісну звістку для Романа (І. Нечуй-Левицький); Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, - Такої гарної години Ніколи не втеряю я (Л. Глібов); Через п’ять днів Люба йде у відпустку, - жде не діждеться того вимріяного золотого дня (І. Волошин); Благополучний рік; Щасну долю молодим судили (П. Куліш). - Пор. благода́тний.

Словник фразеологізмів

впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами. — Пам’ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко). впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами, пас. Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім через художню літературу, і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (З газети).

впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами. — Пам’ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко). впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами, пас. Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім через художню літературу, і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (З газети).

впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами. — Пам’ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко). впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами, пас. Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім через художню літературу, і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (З газети).

впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами. — Пам’ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко). впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами, пас. Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім через художню літературу, і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (З газети).

золоте́ весі́лля. П’ятдесятилітній ювілей подружнього життя. Великим сімейним торжеством стали останнім часом срібні та золоті весілля (З журналу); — Для людини, що відзначила золоте весілля, сватання здається давнім-давнім сном (З журналу).

золоте́ дно. Невичерпне джерело прибутків або дуже багате на що-небудь місце. Середня Азія — золоте дно для торгівлі. Недурно англійці так тягнуться сюди (З. Тулуб); Торфово-болотні землі справедливо в народі називають… золотим дном (З журналу); Берегам річки нададуть плавного заокруглення. Для аматорів-рибалок це буде справжнє золоте дно (З газети).

золоте́ пра́вило яке, зі сл. прийма́тися, дотри́муватися і под. Випробуваний спосіб здійснення чого-небудь, досягнення кращих результатів тощо. Сава Петрович .. в’яло відповів, що, звичайно, і в цьому треба триматися золотого правила — “краще як краще” (А. Головко); У своїй журналістській практиці Іщук дотримувався золотого правила: ще перед відрядженням, заздалегідь вивчав матеріал (В. Поліщук).

щи́ра (золота́) душа́; щи́ре (золоте́) се́рце в кому, в кого, чия (чиє). Чесна, відверта, щедра, доброзичлива людина. Прохор Осауленко був козак не з величних, щира душа, себе на посміх не подасть (П. Куліш); Щира душа цей мартенівець (О. Гончар); — Лариска в мене золота душа, вона мені найдорожча людина (Є. Гуцало); Там [в Україні] найдете щире серце І слово ласкаве (Т. Шевченко); // Чесність, відвертість, доброзичливість, сердечність. Подруги в Уляні душі не чули… Любили в Уляні щиру душу (Панас Мирний).

золоті́ слова́. Уживається для підкреслення слушності, вчасності, доречності висловленого. Трощинський ловив кожне слово полковника, і коли той замовк, посміхаючись сказав: — Я схиляюсь перед золотими словами правди ясного пана. Але ж і я знаю, що саме тепер петиція була б недоречним жестом панів полковників (М. Лазорський). золоте́ сло́во. Золоте тоді промовив слово Святослав крізь сльози жалібні: — Ой, мої сини, мої братове, Всеволодове і Ігорю буйні! Половецьку землю ви зарано турбувать мечами почали (Н. Забіла).

золоти́й вік чого. Найкращий період у розвитку чого-небудь або у чиємусь житті. — З половини двадцятих по шістдесяті роки був у нас золотий вік панського панування (Панас Мирний); Важко задумався Ласій над власною долею. Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а закінчився, виходить, його золотий вік (Ю. Збанацький); Жучка відчула, що золотий вік її життя кінчився (Б. Антоненко-Давидович); Незважаючи на помітну відсталість Росії, ХІХ ст. було золотим віком російської літератури (З журналу).

золоти́й дощ. Великі прибутки; гроші. Кривдно було слухати Валерикові, що Мурашкова велика вода проллється золотим дощем насамперед на довколишніх степових магнатів (О. Гончар).

золоти́й лоб у кого і без додатка. Хтось дуже розумний, мудрий, здібний і т. ін. Мудрують [люди].. Ми, бачте, сила, ми — стовби [стовпи]. У нас, мов, золоті лоби (Б. Грінченко).

грошови́й (золоти́й) мішо́к. Капітал, багатство. Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка, .. фанатиків збагачення вийшли з-під пера Тобілевича (М. Рильський); Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні .. від грошового мішка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка); — За їхніми спинами стоять господарі золотих мішків (В. Большак).

золоти́й теле́ць, книжн. Багатство, гроші, вигідне суспільне становище; влада багатства, грошей. Може, знайде він [здобувач] у цій брошурці бодай натяки на те, що Кучмієнко спокушається не золотим тельцем докторства, не дияволом, а все ж таки істиною? Бо треба ж уміти розпізнавати справжнє покликання (П. Загребельний).

золоти́й фо́нд чого. Що-небудь найцінніше, найважливіше, найдорожче, найкраще. — Фразеологізми являють собою золотий фонд нашої мови, добірні ґатунки, що посилюють, прикрашують, збагачують семантично і стилістично форми вислову (В. Ващенко); Цей хор [“Вічний революціонер”] і тепер користується великою популярністю і є однією з найцінніших перлин золотого фонду революційних пісень (З журналу); Ці люди [вчені Академії наук] становлять золотий фонд наукових кадрів республіки (З газети).