щи́ра (золота́) душа́; щи́ре (золоте́) се́рце в кому, в кого, чия (чиє). Чесна, відверта, щедра, доброзичлива людина. Прохор Осауленко був козак не з величних, щира душа, себе на посміх не подасть (П. Куліш); Щира душа цей мартенівець (О. Гончар); — Лариска в мене золота душа, вона мені найдорожча людина (Є. Гуцало); Там [в Україні] найдете щире серце І слово ласкаве (Т. Шевченко); // Чесність, відвертість, доброзичливість, сердечність. Подруги в Уляні душі не чули… Любили в Уляні щиру душу (Панас Мирний).