зніяковіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зніякові́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зніякові́ймо | |
| 2 особа | зніякові́й | зніякові́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зніякові́ю | зніякові́ємо, зніякові́єм |
| 2 особа | зніякові́єш | зніякові́єте |
| 3 особа | зніякові́є | зніякові́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зніякові́в | зніякові́ли |
| жін.р. | зніякові́ла | |
| сер.р. | зніякові́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| зніякові́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зніякові́вши | ||