-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зніякові́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зніякові́ймо
2 особа зніякові́й зніякові́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зніякові́ю зніякові́ємо, зніякові́єм
2 особа зніякові́єш зніякові́єте
3 особа зніякові́є зніякові́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зніякові́в зніякові́ли
жін.р. зніякові́ла
сер.р. зніякові́ло
Активний дієприкметник
зніякові́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зніякові́вши

Словник синонімів

ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ’Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯрозм., СТУШУВА́ТИСЯрозм.,ЗМІША́ТИСЯ рідко. - Недок.: бенте́житися, ні́якові́ти, ні́титися, зні́чуватися, міша́тисярідкозамина́тися, засоро́млюватися, конфу́зитися, тушува́тися, стушо́вуватися, шокува́тися. Марія одразу розгубилася і навіть збентежилась, побачивши на своєму порозі розгніваного Самійла (В. Кучер); Зніяковіла Віра, очі одвела, щоб не помітив, не розгадав по очах її таємниці (А. Шиян); Солуха, знічуючись від гадючої посмішки отця Миколая, налив йому келех (М. Стельмах); Йому стало ніяково; він замішався і не зразу відповів (І. Нечуй-Левицький); Під моїм допитливим поглядом майор трохи зам’явся, але свою думку закінчив (В. Логвиненко); З того, як змішалась Софія Петрівна, пояснюючи щось нісенітне, як затиснула Ліда уста, він догадався, що од нього щось криють (М. Коцюбинський). - Пор. розгуби́тися, соро́митися.