ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ (про людину, що має широку славу, популярність); СВІТИ́ЛО (перев. про діячів науки, медицини); ЗІ́РКА, ЗОРЯ́рідше (перев. про діячів мистецтва, спорту). Якби такий досвід столичним лекторам, вони всі стали б світовими знаменитостями (Ю. Смолич); - Пам’ятаєте, з усієї України злетілися світила травосіяння і залуження (М. Рудь); У Парижі виступає нова зоря екрану Марина Владі... (В. Собко).

СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.),ІМ’Я́з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИмн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯуроч. (вічне існування в пам’яті людей як знак загального визнання кого-, чого-небудь); ЛУНА́розм. (відзвук слави); ХВАЛА́, ПОХВАЛА́заст.,ОСА́ННАзаст. (кому, чому - уславлення кого-, чого-небудь). Багатьом з них [бійців] ніколи вже не повернутись до рідної хати.. Пронесуть вони славу Вітчизни своєї по багатьох містах і поляжуть навіки (О. Довженко); Запорука його [А. Бучми] славнозвісності - у народності (П. Тичина); Про козака Мамая не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (О. Ільченко); Вам [борцям] спліта побідні лаври Наша збурена доба, Бо то ви у ній створили Громадянина з раба (М. Чернявський); Я син землі, що родить хліб і мрію. Вона безсмертя кожному дала - Поету, космонавту, гречкосію (Д. Павличко); Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба (Ганна Барвінок); Моя книжка - осанна вічному, творчому життю (Уляна Кравченко).

ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ (про людину, що має широку славу, популярність); СВІТИ́ЛО (перев. про діячів науки, медицини); ЗІ́РКА, ЗОРЯ́рідше (перев. про діячів мистецтва, спорту). Якби такий досвід столичним лекторам, вони всі стали б світовими знаменитостями (Ю. Смолич); - Пам’ятаєте, з усієї України злетілися світила травосіяння і залуження (М. Рудь); У Парижі виступає нова зоря екрану Марина Владі... (В. Собко).

СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.),ІМ’Я́з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИмн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯуроч. (вічне існування в пам’яті людей як знак загального визнання кого-, чого-небудь); ЛУНА́розм. (відзвук слави); ХВАЛА́, ПОХВАЛА́заст.,ОСА́ННАзаст. (кому, чому - уславлення кого-, чого-небудь). Багатьом з них [бійців] ніколи вже не повернутись до рідної хати.. Пронесуть вони славу Вітчизни своєї по багатьох містах і поляжуть навіки (О. Довженко); Запорука його [А. Бучми] славнозвісності - у народності (П. Тичина); Про козака Мамая не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (О. Ільченко); Вам [борцям] спліта побідні лаври Наша збурена доба, Бо то ви у ній створили Громадянина з раба (М. Чернявський); Я син землі, що родить хліб і мрію. Вона безсмертя кожному дала - Поету, космонавту, гречкосію (Д. Павличко); Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба (Ганна Барвінок); Моя книжка - осанна вічному, творчому життю (Уляна Кравченко).