ДОХІ́Д[ДОХО́Д] (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ[ДОСТА́ТОКрідше], СТА́ТКИ[СТА́ТОКрідше], ПРИХІ́Дзаст.,БАРИ́Шзаст., ПРОФІ́Тзах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОКдіал. (також різниця між доходом і витратами); ВИ́ТОРГ (від торгівлі); РЕ́НТАспец. (з капіталу, землі або майна); ПРОЦЕ́НТ (від капіталу, суми грошей, покладеної в банк). Шість мільйонів доходу нині в артілі, понад два мільйони одне тваринництво дасть (В. Большак); Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн.., садовина і бджоли (М. Стельмах); Щасливий чудесний край, де навіть вода могла приносити людині статки! (О. Гончар); В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький); Ніхто вже не слухав запевнень голови, що через рік-два витрати на будівництво будуть перекриті, що потім піде прибуток (М. Чабанівський); Мав хитрий тесляр добрий зиск з своєї будівлі (П. Загребельний); Як виявилося з даних колгоспної бухгалтерії, ці ділянки належали здебільшого ледарям, що не покладались на майбутній доробок з своїх трудоднів (Б. Антоненко-Давидович); Ніякої ренти цей маєток не приносив (В. Собко); - От з нашого дома маємо дохід. Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки ... (І. Нечуй-Левицький).

КО́РИ́СТЬ (добрі наслідки від когось, чогось, прибуток для кого-небудь), ВИ́ГРАШ, ПРИБУ́ТОКрозм., ПРИБИ́ТОКзаст., ХОСЕ́Ндіал.; ЗИСКрозм. (добрий матеріальний результат); ВИ́ГОДА, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ВАрозм., ПОЖИ́ВОКрозм., УЖИ́ТОК[ВЖИ́ТОК]розм., ІНТЕРЕ́Срозм. (якийсь прибуток); ПУТТЯ́розм., ТОЛКрозм. (добрі наслідки від чогось). В урожайний рік садовина дає чималу користь (І. Нечуй-Левицький); Виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст і танкова частина матиме готову переправу (Ю. Яновський); [Монтаньяр:] Невже гадаєш ти, що є прибуток якийсь товаришам з твоєї смерті? (Леся Українка); - Нащо те кохання у світі?.. Який прибиток з тих любощів, - чи ж варті? (Марко Вовчок); - Відступи мені, бабо, той клинчик, бо ти й так не маєш із нього ніякого хісна, бо моя худоба все тобі випасе (Лесь Мартович); - Є ще смолокури, - сказав Дуліб, - то робота вже й геть проклята. А зиску від неї - ще менше (П. Загребельний); Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (І. Нечуй-Левицький); - Отак ходиш, аж кості деревіють, а пожитку ніякого. Якби-то оце зерно та втроє родило (Мирослав Ірчан); - Яка пожива з їх?.. Як з цапа молока!.. (П. Гулак-Артемовський); В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Я. Щоголів); - Люди.., - хвилювався Аркадій.., - зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Ірина Вільде); Боюсь людей, що проживуть як гості все життя... Живе метелик теж, однак яке у тім пуття (М. Стельмах); Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками!.. Що в цих розмовах толку, у цих зібраннях, коли вони обмежуються словами? (Вас. Шевчук).