-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | здрі́бнювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | здрі́бнюймо |
| 2 особа | здрі́бнюй | здрі́бнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | здрі́бнюватиму | здрі́бнюватимемо, здрі́бнюватимем |
| 2 особа | здрі́бнюватимеш | здрі́бнюватимете |
| 3 особа | здрі́бнюватиме | здрі́бнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | здрі́бнюю | здрі́бнюємо, здрі́бнюєм |
| 2 особа | здрі́бнюєш | здрі́бнюєте |
| 3 особа | здрі́бнює | здрі́бнюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| здрі́бнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | здрі́бнював | здрі́бнювали |
| жін. р. | здрі́бнювала |
| сер. р. | здрі́бнювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| здрі́бнюваний |
| Безособова форма |
| здрі́бнювано |
| Дієприслівник |
| здрі́бнювавши |
Словник синонімів
ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ [РОЗДРОБЛЯ́ТИ], КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. - Док.: подрібни́ти, роздрібни́ти, здрібни́ти, подроби́ти, роздроби́ти, покриши́ти, розкриши́ти, скриши́ти, посікти. Мінерали механічно подрібнюють і подають до автоклавів (з журналу); Щоб дослідити речовину під електронним мікроскопом, насамперед її слід подрібнити (з журналу); Він.. перестругував глину, раніш розмочену і збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Озиму солому, стебла кукурудзи, солому бобових культур обов’язково перед згодовуванням потрібно здрібнювати (з журналу); Ніхто того каменю не товк молотками, бо його зі скреготом дробили, кришили привезені з Хуста дробарки... (І. Чендей); Ультразвук роздробляє краплинки жиру, що є в молоці, і тоді воно легше і краще (з журналу); Мовчала... Василина, пильно позираючи на Сашка, чи так як слід він поводить себе за столом, чи не розкришує хліба (В. Кучер); З вимоченого оселедця знімають шкірку і, видаливши кістки, дрібно січуть (з журналу).