-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний звіроло́в звіроло́ви
родовий звіроло́ва звіроло́вів
давальний звіроло́вові, звіроло́ву звіроло́вам
знахідний звіроло́ва звіроло́вів
орудний звіроло́вом звіроло́вами
місцевий на/у звіроло́вові, звіроло́ві на/у звіроло́вах
кличний звіроло́ве звіроло́ви

Словник синонімів

МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙрозм.,ПОЛЮВА́Чрозм.;ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Чрозм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. той, хто ловить промислового звіра); ЗВІРОБІ́Й, ЗВІРОБІ́ЙНИК (той, хто полює на морського звіра); СТРІЛЕ́ЦЬ (той, хто полює з рушницею). Здоровенний вовк промчав крізь цеп стрільців, хоча в нього одночасно вистрілили троє мисливців (З. Тулуб); В хату просяться не раз На нічліг мисливі (Д. Павличко); Розтеклись ловці по гаю, полювали цілу днину (Леся Українка); Живе тут у тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (М. Бажан); З бухти Примітка, де "Лахтак" висаджував звіробоїв, недавно приїздив мисливець (М. Трублаїні).