ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки - позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙрідше,ЖОРСТКИ́Йрідше;НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ, ВА́РВАРСЬКИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ, ЗВІРИ́НИЙ, ВО́ВЧИЙ, БУЗУВІ́РСЬКИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙзаст., БЕЗЩА́ДНИЙзаст. (якому притаманна надзвичайна жорстокість); ДРАКО́НІВСЬКИЙ (перев. із сл. закон); ІНКВІЗИ́ТОРСЬКИЙ (про дії, звичаї, заходи тощо). Та ворог, пустивши ракету, жорстокий, нещадний і злий, ударив огнем з кулемета по нашій сестричці малій (М. Упеник); Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим (Григір Тютюнник); Олігархічна держава [Спарта] виховувала своїх громадян абсолютно безжальними до чужинців і власних рабів (з газети); - Як же можна в папірці смерть накликати на людину? Хтось дуже безсердечний писав оцей контракт (М. Стельмах); Колись жив у нашому селі пан Старджинський. Кажуть люди, що дуже лихий, немилосердний був до своїх кріпаків (Легенди та перекази); Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий та щасливий та немилостивий - себелюбець і самоправець (Марко Вовчок); Твердо стіймо за рідну країну, Все віддаймо їй, милі брати, Бо хотять і шукають загину Її люті, нелюдські кати (П. Грабовський); Полюбив той жорсткий пан дідуся (Ганна Барвінок); Дикунська розправа сколихнула в його.. душі всі сили благородного обурення і священного гніву (Ю. Смолич); - Варварські окупанти спалили моє добро, записи й наукові спостереження (Ю. Яновський); Всі знали вовчу вдачу варягів, і всі раді були з того, що Володимир вивіз варязькі полки у Візантію (Юліан Опільський); Яких тільки витончених бузувірських засобів не вигадували [фашисти], щоб убивати (з газети); Людина втратила людський образ: це була тварина тупа, жорстока й безпощадна (З. Тулуб); Проти скромних діячів українських недільних шкіл.. були застосовані драконівські закони (О. Білецький); - Політичної думки в Росії, власне, немає.. Інквізиторська цензура давить її в самих зернах, знищує в зародку (В. Канівець).

ТВАРИ́ННИЙ, ТВАРИ́НЯЧИЙ, ЖИВОТИ́ННИЙрозм.; ЗВІРИ́НИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ. Тваринний світ; Тваринний планктон; Його пронизує жах. Дикий, тваринний страх перед отією, п’ятою зустріччю (А. Дімаров); Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Васильченко); Щось животинне, вовче було в його хижому виду, в хижих очах, в самому апетиті, як він кинувся уплітати баранину та дичину (І. Нечуй-Левицький); Тільки на шостий день, дослідивши тайгову ріку, звірині й мисливські стежки, помітив Глушак вдалині людську постать (О. Довженко); Долівку було наслано дошками, розвішані і розстелені коштовні килими, звірячі шкури, рушниці, шаблі на стінах... (Г. Хоткевич). - Пор. 1. твари́на.