заїжджати 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(в’їжджати; їхати кудись далеко; збочувати з дороги)

Словник відмінків

Інфінітив заїжджа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заїжджа́ймо
2 особа заїжджа́й заїжджа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заїжджа́тиму заїжджа́тимемо, заїжджа́тимем
2 особа заїжджа́тимеш заїжджа́тимете
3 особа заїжджа́тиме заїжджа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заїжджа́ю заїжджа́ємо, заїжджа́єм
2 особа заїжджа́єш заїжджа́єте
3 особа заїжджа́є заїжджа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заїжджа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заїжджа́в заїжджа́ли
жін. р. заїжджа́ла
сер. р. заїжджа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заїжджа́вши

Словник синонімів

В’ЇЖДЖА́ТИ[УЇЖДЖА́ТИ] (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось),В’ЇЗДИ́ТИ[УЇЗДИ́ТИ], ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ[УКО́ЧУВАТИ]розм.,ВКО́ЧУВАТИСЯ[УКО́ЧУВАТИСЯ]розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ[УСКА́КУВАТИ] (швидко). - Док.: в’ї́хати[уї́хати], заї́хати, вкоти́ти[укоти́ти], вкоти́тися[укоти́тися], влеті́ти, вско́чити[уско́чити]. У двір в’їжджала ціла валка карет (І. Нечуй-Левицький); Коні були добрі, і за годину загін в’їхав у мовчазний зимовий ліс (О. Донченко); В село в’їздили [партизани] з піснями (Ю. Яновський); Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках (Григорій Тютюнник); Залізна брама стояла широко отворена, і віз за возом заїздив на подвір’я (О. Кобилянська); Коли Гарецький вкотив на подвір’я Огієвських, Таїсія Федорівна.. не впізнала, хто завітав до них (П. Кочура); Потім віз м’яко вкотився на подвір’я, зафоркали коні, загриміли двері (М. Стельмах); На повній швидкості автомобілі влітають у Чаплинку (О. Гончар); Ізяслав ускочив у Київ, увірвався слідом за товарами Долгорукого, які везли на поживність киянам (П. Загребельний).
ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИрозм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯрозм.,З’ЇЖДЖА́ТИзаст., З’ЇЗДИ́ТИзаст.;НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. у якій-небудь кількості); ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ (ненадовго або за кимсь, чимсь). - Док.: приї́хати, дої́хати, прикоти́ти, прикоти́тися, з’їхати, наї́хати, заї́хати. До них у Гомін-Цибулю приїжджають улітку дачники з Москви, з Ленінграда, з Півночі (Є. Гуцало); Мені стає веселіше. Але пісня не йде на душу, як було колись давніше, коли я приїздив у рідний край (І. Нечуй-Левицький); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); От доїздить вона до тієї печі, що мазати не схотіла, дивиться - аж повна піч пиріжків (казка); Вранці другого дня Боженко прикотив до Вінниці на дрезині (С. Скляренко); Прикотилася величезна гарбища з бочкотарою від гасу (О. Ковінька); - Отсе так і побіжу, як ген купці з’їжджають у двір (Г. Квітка-Основ’яненко); Рік у рік з’їздив у Тухольщину князівський збірщик податків (І. Франко); З усіх усюд наїжджає публіка на тутешню ропу (О. Гончар); Щонеділі до білого будинку наїздили гості, грали в карти, їздили полювати (О. Слісаренко); Любив козак, тепер покидає, Мимо їде, та до мене не заїде (пісня); Часто за дівчинкою заїздив сам Макар Макарович (О. Донченко). - Пор. 1. під’їжджа́ти.

Словник фразеологізмів

хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите).  Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите).  Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

-2-
дієслово недоконаного виду
(привчати до ходіння в упряжі або під сідлом - про коней)

Словник відмінків

Інфінітив заїжджа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заїжджа́ймо
2 особа заїжджа́й заїжджа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заїжджа́тиму заїжджа́тимемо, заїжджа́тимем
2 особа заїжджа́тимеш заїжджа́тимете
3 особа заїжджа́тиме заїжджа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заїжджа́ю заїжджа́ємо, заїжджа́єм
2 особа заїжджа́єш заїжджа́єте
3 особа заїжджа́є заїжджа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заїжджа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заїжджа́в заїжджа́ли
жін. р. заїжджа́ла
сер. р. заїжджа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заїжджа́вши

Словник синонімів

В’ЇЖДЖА́ТИ[УЇЖДЖА́ТИ] (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось),В’ЇЗДИ́ТИ[УЇЗДИ́ТИ], ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ[УКО́ЧУВАТИ]розм.,ВКО́ЧУВАТИСЯ[УКО́ЧУВАТИСЯ]розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ[УСКА́КУВАТИ] (швидко). - Док.: в’ї́хати[уї́хати], заї́хати, вкоти́ти[укоти́ти], вкоти́тися[укоти́тися], влеті́ти, вско́чити[уско́чити]. У двір в’їжджала ціла валка карет (І. Нечуй-Левицький); Коні були добрі, і за годину загін в’їхав у мовчазний зимовий ліс (О. Донченко); В село в’їздили [партизани] з піснями (Ю. Яновський); Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках (Григорій Тютюнник); Залізна брама стояла широко отворена, і віз за возом заїздив на подвір’я (О. Кобилянська); Коли Гарецький вкотив на подвір’я Огієвських, Таїсія Федорівна.. не впізнала, хто завітав до них (П. Кочура); Потім віз м’яко вкотився на подвір’я, зафоркали коні, загриміли двері (М. Стельмах); На повній швидкості автомобілі влітають у Чаплинку (О. Гончар); Ізяслав ускочив у Київ, увірвався слідом за товарами Долгорукого, які везли на поживність киянам (П. Загребельний).
ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИрозм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯрозм.,З’ЇЖДЖА́ТИзаст., З’ЇЗДИ́ТИзаст.;НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. у якій-небудь кількості); ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ (ненадовго або за кимсь, чимсь). - Док.: приї́хати, дої́хати, прикоти́ти, прикоти́тися, з’їхати, наї́хати, заї́хати. До них у Гомін-Цибулю приїжджають улітку дачники з Москви, з Ленінграда, з Півночі (Є. Гуцало); Мені стає веселіше. Але пісня не йде на душу, як було колись давніше, коли я приїздив у рідний край (І. Нечуй-Левицький); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); От доїздить вона до тієї печі, що мазати не схотіла, дивиться - аж повна піч пиріжків (казка); Вранці другого дня Боженко прикотив до Вінниці на дрезині (С. Скляренко); Прикотилася величезна гарбища з бочкотарою від гасу (О. Ковінька); - Отсе так і побіжу, як ген купці з’їжджають у двір (Г. Квітка-Основ’яненко); Рік у рік з’їздив у Тухольщину князівський збірщик податків (І. Франко); З усіх усюд наїжджає публіка на тутешню ропу (О. Гончар); Щонеділі до білого будинку наїздили гості, грали в карти, їздили полювати (О. Слісаренко); Любив козак, тепер покидає, Мимо їде, та до мене не заїде (пісня); Часто за дівчинкою заїздив сам Макар Макарович (О. Донченко). - Пор. 1. під’їжджа́ти.

Словник фразеологізмів

хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите).  Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите).  Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

Словник відмінків

Інфінітив заїжджа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заїжджа́ймо
2 особа заїжджа́й заїжджа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заїжджа́тиму заїжджа́тимемо, заїжджа́тимем
2 особа заїжджа́тимеш заїжджа́тимете
3 особа заїжджа́тиме заїжджа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заїжджа́ю заїжджа́ємо, заїжджа́єм
2 особа заїжджа́єш заїжджа́єте
3 особа заїжджа́є заїжджа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заїжджа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заїжджа́в заїжджа́ли
жін. р. заїжджа́ла
сер. р. заїжджа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заїжджа́вши