заіржавлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заіржа́влений заіржа́влена заіржа́влене заіржа́влені
родовий заіржа́вленого заіржа́вленої заіржа́вленого заіржа́влених
давальний заіржа́вленому заіржа́вленій заіржа́вленому заіржа́вленим
знахідний заіржа́влений, заіржа́вленого заіржа́влену заіржа́влене заіржа́влені, заіржа́влених
орудний заіржа́вленим заіржа́вленою заіржа́вленим заіржа́вленими
місцевий на/у заіржа́вленому, заіржа́вленім на/у заіржа́вленій на/у заіржа́вленому, заіржа́вленім на/у заіржа́влених