-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заінтересува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заінтересу́ймо
2 особа заінтересу́й заінтересу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заінтересу́ю заінтересу́ємо, заінтересу́єм
2 особа заінтересу́єш заінтересу́єте
3 особа заінтересу́є заінтересу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заінтересува́в заінтересува́ли
жін.р. заінтересува́ла
сер.р. заінтересува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заінтересо́ваний
Безособова форма
заінтересо́вано
Дієприслівник
заінтересува́вши

Словник синонімів

ЦІКА́ВИТИкого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИкому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). - Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Нерозв’язана загадка цікавить, навіває жаль або тугу (І. Франко); Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (М. Стельмах); - Ви, очевидячки, в якійсь справі до мене? - Так. В справі, яка, наскільки я зміг зрозуміти, не може вас не інтересувати (А. Головко); Було в дівчині щось таке, що й привабило Ярину (С. Скляренко); Він закривається очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок); Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (М. Коцюбинський).