заізолювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заізолюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заізолю́ймо | |
| 2 особа | заізолю́й | заізолю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заізолю́ю | заізолю́ємо, заізолю́єм |
| 2 особа | заізолю́єш | заізолю́єте |
| 3 особа | заізолю́є | заізолю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заізолюва́в | заізолюва́ли |
| жін.р. | заізолюва́ла | |
| сер.р. | заізолюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заізольо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| заізольо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| заізолюва́вши | ||