-1-
дієслово доконаного виду
(розцвісти)

Словник відмінків

Інфінітив зацвісти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зацвіті́мо, зацвіті́м
2 особа зацвіти́ зацвіті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зацвіту́ зацвітемо́, зацвіте́м
2 особа зацвіте́ш зацвітете́
3 особа зацвіте́ зацвіту́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зацві́в зацвіли́
жін.р. зацвіла́
сер.р. зацвіло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зацві́вши

Словник синонімів

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини - починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИрідше. - Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). - Пор. 1. цвісти́.
-2-
дієслово доконаного виду
(запліснявіти)

Словник відмінків

Інфінітив зацвісти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зацвіті́мо, зацвіті́м
2 особа зацвіти́ зацвіті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зацвіту́ зацвітемо́, зацвіте́м
2 особа зацвіте́ш зацвітете́
3 особа зацвіте́ зацвіту́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зацві́в зацвіли́
жін.р. зацвіла́
сер.р. зацвіло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зацві́вши

Словник синонімів

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини - починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИрідше. - Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). - Пор. 1. цвісти́.

Словник відмінків

Інфінітив зацвісти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зацвіте́ зацвіту́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зацві́в зацвіли́
жін.р. зацвіла́
сер.р. зацвіло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зацві́вши

Словник синонімів

ПЛІ́СНЯ́ВІТИ (вкриватися плісенню), ЦВІСТИ, ЗАЦВІТА́ТИ, СНЯ́ДІТИ (часто про розсіл). - Док.: заплі́снявіти, зацвісти́, засня́діти. - Ваша світлість, Прийшов доповісти, Що уся кукурудза в помісті Почина пліснявіти і гнити (Ю. Гойда); По стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний); Паска була сливе порожня і всередині зацвіла (І. Нечуй-Левицький); Сир почав снядіти (Л. Яновська).