засвічувати 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(запалювати)

Словник відмінків

Інфінітив засві́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   засві́чуймо
2 особа засві́чуй засві́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа засві́чуватиму засві́чуватимемо, засві́чуватимем
2 особа засві́чуватимеш засві́чуватимете
3 особа засві́чуватиме засві́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа засві́чую засві́чуємо, засві́чуєм
2 особа засві́чуєш засві́чуєте
3 особа засві́чує засві́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
засві́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. засві́чував засві́чували
жін. р. засві́чувала
сер. р. засві́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
засві́чуваний
Безособова форма
засві́чувано
Дієприслівник
засві́чувавши

Словник синонімів

ЗАСВІ́ЧУВАТИ (запалювати що-небудь, щоб викликати світіння), СВІТИ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, ЗАСВІ́ТЛЮВАТИрідше, РОЗСВІ́ЧУВАТИрозм. - Док.: засвіти́ти, запали́ти, розсвіти́ти. Нарешті вона засвічує каганчик, тремтячою рукою ставить на припічок (Григорій Тютюнник); В неділю або в свято Роман світив свічки, засвічував лампадку (І. Нечуй-Левицький); Калина запалювала лампу, перевіряла синові зошити (В. Козаченко); По Волзі, засвітлюючи білі та червоні ліхтарі сигналів, пробирався старий бакенщик (О. Ільченко); [Адам:] Прошу вас, дуже прошу, не розсвічуйте світла... боюсь... (Мирослав Ірчан).
-2-
дієслово недоконаного виду
(псувати фотоматеріал)

Словник відмінків

Інфінітив засві́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   засві́чуймо
2 особа засві́чуй засві́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа засві́чуватиму засві́чуватимемо, засві́чуватимем
2 особа засві́чуватимеш засві́чуватимете
3 особа засві́чуватиме засві́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа засві́чую засві́чуємо, засві́чуєм
2 особа засві́чуєш засві́чуєте
3 особа засві́чує засві́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
засві́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. засві́чував засві́чували
жін. р. засві́чувала
сер. р. засві́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
засві́чуваний
Безособова форма
засві́чувано
Дієприслівник
засві́чувавши

Словник синонімів

ЗАСВІ́ЧУВАТИ (запалювати що-небудь, щоб викликати світіння), СВІТИ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, ЗАСВІ́ТЛЮВАТИрідше, РОЗСВІ́ЧУВАТИрозм. - Док.: засвіти́ти, запали́ти, розсвіти́ти. Нарешті вона засвічує каганчик, тремтячою рукою ставить на припічок (Григорій Тютюнник); В неділю або в свято Роман світив свічки, засвічував лампадку (І. Нечуй-Левицький); Калина запалювала лампу, перевіряла синові зошити (В. Козаченко); По Волзі, засвітлюючи білі та червоні ліхтарі сигналів, пробирався старий бакенщик (О. Ільченко); [Адам:] Прошу вас, дуже прошу, не розсвічуйте світла... боюсь... (Мирослав Ірчан).

Словник відмінків

Інфінітив засві́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   засві́чуймо
2 особа засві́чуй засві́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа засві́чуватиму засві́чуватимемо, засві́чуватимем
2 особа засві́чуватимеш засві́чуватимете
3 особа засві́чуватиме засві́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа засві́чую засві́чуємо, засві́чуєм
2 особа засві́чуєш засві́чуєте
3 особа засві́чує засві́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
засві́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. засві́чував засві́чували
жін. р. засві́чувала
сер. р. засві́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
засві́чуваний
Безособова форма
засві́чувано
Дієприслівник
засві́чувавши