замішувати 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(ретельно розминати; почати місити)

Словник відмінків

Інфінітив замі́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   замі́шуймо
2 особа замі́шуй замі́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа замі́шуватиму замі́шуватимемо, замі́шуватимем
2 особа замі́шуватимеш замі́шуватимете
3 особа замі́шуватиме замі́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа замі́шую замі́шуємо, замі́шуєм
2 особа замі́шуєш замі́шуєте
3 особа замі́шує замі́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
замі́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. замі́шував замі́шували
жін. р. замі́шувала
сер. р. замі́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
замі́шувавши

Словник синонімів

МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в’язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). - Док.: поміси́ти, розміси́ти, заміси́ти, проміси́ти, ви́місити. [Гапка:] У вівторок іду вулицею, дивлюсь, вона місить глину біля своєї хати (М. Кропивницький); Він.. протягом дня нерідко виконував різні боцманові доручення: розмішував фарбу, мив палубу (Д. Ткач); Біля одного вікна Яким замазку замішував (А. Головко); Молодиця вимішувала тісто в діжі (М. Шеремет).
-2-
дієслово недоконаного виду
(перемішуючи, робити масу однорідною; втягувати когось в якусь справу)

Словник відмінків

Інфінітив замі́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   замі́шуймо
2 особа замі́шуй замі́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа замі́шуватиму замі́шуватимемо, замі́шуватимем
2 особа замі́шуватимеш замі́шуватимете
3 особа замі́шуватиме замі́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа замі́шую замі́шуємо, замі́шуєм
2 особа замі́шуєш замі́шуєте
3 особа замі́шує замі́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
замі́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. замі́шував замі́шували
жін. р. замі́шувала
сер. р. замі́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
замі́шувавши

Словник синонімів

МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в’язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). - Док.: поміси́ти, розміси́ти, заміси́ти, проміси́ти, ви́місити. [Гапка:] У вівторок іду вулицею, дивлюсь, вона місить глину біля своєї хати (М. Кропивницький); Він.. протягом дня нерідко виконував різні боцманові доручення: розмішував фарбу, мив палубу (Д. Ткач); Біля одного вікна Яким замазку замішував (А. Головко); Молодиця вимішувала тісто в діжі (М. Шеремет).

Словник відмінків

Інфінітив замі́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   замі́шуймо
2 особа замі́шуй замі́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа замі́шуватиму замі́шуватимемо, замі́шуватимем
2 особа замі́шуватимеш замі́шуватимете
3 особа замі́шуватиме замі́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа замі́шую замі́шуємо, замі́шуєм
2 особа замі́шуєш замі́шуєте
3 особа замі́шує замі́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
замі́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. замі́шував замі́шували
жін. р. замі́шувала
сер. р. замі́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
замі́шувавши