замішати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заміша́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заміша́ймо | |
2 особа | заміша́й | заміша́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заміша́ю | заміша́ємо, заміша́єм |
2 особа | заміша́єш | заміша́єте |
3 особа | заміша́є | заміша́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заміша́в | заміша́ли |
жін.р. | заміша́ла | |
сер.р. | заміша́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
заміша́ний | ||
Безособова форма | ||
заміша́но | ||
Дієприслівник | ||
заміша́вши |