ЗА́ПИСИмн.[ЗА́ПИСодн.] (щось зафіксоване, занотоване на папері для пам’яті), НОТА́ТКИмн.[НОТА́ТКАодн.], ЗАМІ́ТКИмн.[ЗАМІ́ТКАодн.], ПОМІ́ТКИмн.[ПОМІ́ТКАодн.]. Професор перегортав її, читав якісь записи, зроблені олівцем на полях (В. Кучер); Наприкінці взяла слово сива дама, яка весь час робила якісь нотатки (О. Донченко); Його [Івана Вишенського] замітки короткі і сухі: але сучасна етнографія допомагає відновити.. картини і образи, що виникли в спогадах афонського ченця (О. Білецький); Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптиках паперу (А. Головко).

КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ (повідомлення, надіслані кореспондентом до газети, журналу тощо); ДО́ПИС (стаття, повідомлення про щось, написані для газети, журналу тощо кореспондентом або читачем); ЗАМІ́ТКА (невелика стаття, повідомлення в газеті, журналі тощо). Вона.. помістить кореспонденцію в місцевій газеті (І. Нечуй-Левицький); Відчувши, що вже стомилися, перегорнув [Давид] газету, одкрив сторінку "Селянське життя". Це були коротенькі дописи сількорівські (А. Головко); Стаття на промислову тему, дві інформації про підготовку до сівби, замітка про художню самодіяльність - ось і весь доробок за перший місяць роботи молодого кореспондента Кошика (П. Автомонов).