-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний замісни́к замісники́
родовий замісника́ замісникі́в
давальний заміснико́ві, заміснику́ замісника́м
знахідний замісника́ замісникі́в
орудний заміснико́м замісника́ми
місцевий на/у заміснико́ві, заміснику́ на/у замісника́х
кличний заміснику́ замісники́

Словник синонімів

ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов’язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМрозм., НАМІ́СНИКзаст.На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О. Гончар); Першим заговорить зам, тому що він оцінить Дорошеве мовчання не як якусь тактику, а як повагу до службової особи (Григорій Тютюнник); [Єпископ:] Поручаю, брате, тобі сю душу. Ти ж бо в сій громаді зостанешся намісником моїм (Леся Українка).