-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | замісни́к | замісники́ |
| родовий | замісника́ | замісникі́в |
| давальний | заміснико́ві, заміснику́ | замісника́м |
| знахідний | замісника́ | замісникі́в |
| орудний | заміснико́м | замісника́ми |
| місцевий | на/у заміснико́ві, заміснику́ | на/у замісника́х |
| кличний | заміснику́ | замісники́ |
Словник синонімів
ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов’язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМ розм., НАМІ́СНИК заст. На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О. Гончар); Першим заговорить зам, тому що він оцінить Дорошеве мовчання не як якусь тактику, а як повагу до службової особи (Григорій Тютюнник); [Єпископ:] Поручаю, брате, тобі сю душу. Ти ж бо в сій громаді зостанешся намісником моїм (Леся Українка).