-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заміси́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   замісі́мо, замісі́м
2 особа заміси́ замісі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа замішу́ замі́симо, замі́сим
2 особа замі́сиш замі́сите
3 особа замі́сить замі́сять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заміси́в заміси́ли
жін.р. заміси́ла
сер.р. заміси́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
замі́шений
Безособова форма
замі́шено
Дієприслівник
заміси́вши

Словник синонімів

МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в’язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). - Док.: поміси́ти, розміси́ти, заміси́ти, проміси́ти, ви́місити. [Гапка:] У вівторок іду вулицею, дивлюсь, вона місить глину біля своєї хати (М. Кропивницький); Він.. протягом дня нерідко виконував різні боцманові доручення: розмішував фарбу, мив палубу (Д. Ткач); Біля одного вікна Яким замазку замішував (А. Головко); Молодиця вимішувала тісто в діжі (М. Шеремет).