заміняти 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(робити заміну)

Словник відмінків

Інфінітив заміня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заміня́ймо
2 особа заміня́й заміня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заміня́тиму заміня́тимемо, заміня́тимем
2 особа заміня́тимеш заміня́тимете
3 особа заміня́тиме заміня́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заміня́ю заміня́ємо, заміня́єм
2 особа заміня́єш заміня́єте
3 особа заміня́є заміня́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заміня́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заміня́в заміня́ли
жін. р. заміня́ла
сер. р. заміня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заміня́вши

Словник синонімів

ЗАСТУПА́ТИ (тимчасово виконувати обов’язки, функції кого-, чого-небудь), ЗАМІЩА́ТИ, ЗАМІ́ЩУВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ, ЗАМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИрідко; ПІДМІНЯ́ТИ, ПІДМІ́НЮВАТИ (на короткий час). - Док.: заступи́ти, замісти́ти, заміни́ти, переступи́ти, підміни́ти. Як член сільради, він уже кілька тижнів заступає хворого голову села (І. Ле); Заміщати директора; - Якщо тебе... зовсім поранило, тебе замінює Фесюра (О. Гончар); З Оксаною в шукачів і зовсім зустріч не відбулася, їй нібито випало сьогодні підмінювати бригадира (О. Гончар).
МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ[ЗАМІ́НЮВАТИ], ЗМІ́НЮВАТИ[ЗМІНЯ́ТИ] (брати, використовувати одне замість одного); ПЕРЕМІНЯ́ТИ[ПЕРЕМІ́НЮВАТИ] (що-небудь чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); ПІДМІНЯ́ТИ[ПІДМІ́НЮВАТИ] (звичайно непомітно); ВИМІ́НЮВАТИ (що-небудь за щось). - Док.: поміня́ти, обміня́ти, проміня́ти, розміня́ти, заміни́ти, зміни́ти, переміни́ти, підміни́ти, ви́міняти. - Молодець, синку! Неміняй на солодкий пиріг свою гідність (І. Багмут); Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах); - Здорові були, хлопці! - Здорова, лисичко-сестричко! - Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок! - Добре, - кажуть (казка); Прислав Болеслав свого єпископа з жаданням розміняти на Бузі доньку на княгиню Ярославову (П. Загребельний); Якось лагодив я на хазяйській хатині димаря: цеглу, що вивітрилась, заміняв новою (І. Муратов); Стальні електроди розтоплювались, коротшали. Сахно змінював їх мало не одним духом (В. Собко); Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирних часових (Т. Шевченко); До самого вечора жінки мерзли на магістратськім подвір’ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати і не мож було їх вигнати (В. Стефаник); - Пам’ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (М. Стельмах); І самопал, і пучечку пороху Гриць виміняв за кишенькового ножичка (Д. Ткач).
-2-
дієслово недоконаного виду
(проміняти на щось) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив заміня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заміня́ймо
2 особа заміня́й заміня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заміня́тиму заміня́тимемо, заміня́тимем
2 особа заміня́тимеш заміня́тимете
3 особа заміня́тиме заміня́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заміня́ю заміня́ємо, заміня́єм
2 особа заміня́єш заміня́єте
3 особа заміня́є заміня́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заміня́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заміня́в заміня́ли
жін. р. заміня́ла
сер. р. заміня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заміня́вши

Словник синонімів

ЗАСТУПА́ТИ (тимчасово виконувати обов’язки, функції кого-, чого-небудь), ЗАМІЩА́ТИ, ЗАМІ́ЩУВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ, ЗАМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИрідко; ПІДМІНЯ́ТИ, ПІДМІ́НЮВАТИ (на короткий час). - Док.: заступи́ти, замісти́ти, заміни́ти, переступи́ти, підміни́ти. Як член сільради, він уже кілька тижнів заступає хворого голову села (І. Ле); Заміщати директора; - Якщо тебе... зовсім поранило, тебе замінює Фесюра (О. Гончар); З Оксаною в шукачів і зовсім зустріч не відбулася, їй нібито випало сьогодні підмінювати бригадира (О. Гончар).
МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ[ЗАМІ́НЮВАТИ], ЗМІ́НЮВАТИ[ЗМІНЯ́ТИ] (брати, використовувати одне замість одного); ПЕРЕМІНЯ́ТИ[ПЕРЕМІ́НЮВАТИ] (що-небудь чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); ПІДМІНЯ́ТИ[ПІДМІ́НЮВАТИ] (звичайно непомітно); ВИМІ́НЮВАТИ (що-небудь за щось). - Док.: поміня́ти, обміня́ти, проміня́ти, розміня́ти, заміни́ти, зміни́ти, переміни́ти, підміни́ти, ви́міняти. - Молодець, синку! Неміняй на солодкий пиріг свою гідність (І. Багмут); Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах); - Здорові були, хлопці! - Здорова, лисичко-сестричко! - Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок! - Добре, - кажуть (казка); Прислав Болеслав свого єпископа з жаданням розміняти на Бузі доньку на княгиню Ярославову (П. Загребельний); Якось лагодив я на хазяйській хатині димаря: цеглу, що вивітрилась, заміняв новою (І. Муратов); Стальні електроди розтоплювались, коротшали. Сахно змінював їх мало не одним духом (В. Собко); Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирних часових (Т. Шевченко); До самого вечора жінки мерзли на магістратськім подвір’ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати і не мож було їх вигнати (В. Стефаник); - Пам’ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (М. Стельмах); І самопал, і пучечку пороху Гриць виміняв за кишенькового ножичка (Д. Ткач).

Словник відмінків

Інфінітив заміня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заміня́ймо
2 особа заміня́й заміня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заміня́тиму заміня́тимемо, заміня́тимем
2 особа заміня́тимеш заміня́тимете
3 особа заміня́тиме заміня́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заміня́ю заміня́ємо, заміня́єм
2 особа заміня́єш заміня́єте
3 особа заміня́є заміня́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заміня́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заміня́в заміня́ли
жін. р. заміня́ла
сер. р. заміня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заміня́вши