ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯспец.,ПІДСТА́ВАдіал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого). Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (М. Рильський); Ремо здригнувся.. Він ніколи не бачив Гюлле в такім убранні... На хвилинку йому здалось, що то не вона.. В його голові майнули химерні думки про можливість підміни... (О. Досвітній).

О́БМІН, МІ́НА, МІНЯ́ННЯ, МІНЬБА́розм.,МІНЯНКАрозм.,ЗАМІ́НАрідше.Рожева папуга подавала вам ваше щастя в обмін на маленьку білу монетку (Ю. Смолич); Договір міни; Після уроків затіяли хлопці міньбу.. Застромивши руку в кишеню, сказав [Дзюнька] Гаркавому: - Давай мінятись (Є. Гуцало); Охочих до мінянки купа велика; одні відходять, другі надбігають (І. Франко); - Хлопці!Денис у мене сало вкрав. Віддай сюди! - А тобі що, шкода? - поцікавився Денис.. - До чужого не лізь. Я твої торби не займаю. - Я тобі дав хліба, ти мені сала. Заміна (Григорій Тютюнник).