БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь - покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙрозм.,ВИ́МАЗАНИЙрозм.,ЗАВО́ЖЕНИЙрозм.,ЗАМА́ЩЕНИЙрозм.,ЗАВА́ЛЯНИЙдіал.;ЗАМУ́РЗАНИЙрозм.,ЗАШМАРО́ВАНИЙрозм.,МУРЗА́ТИЙрозм. (звичайно про людину або частини її тіла); ЧОРНОМА́ЗИЙпідсил.розм. (про людину); ЧО́РНИЙ (про те, що раніше мало інший колір, - покритий брудом, пилом, сажею і т. ін); НЕСВІ́ЖИЙ, ЗАНО́ШЕНИЙ, ЗАТА́СКАНИЙрозм. (про одяг, білизну і т. ін. - який був у вжитку, довгому використанні); ЗАЯЛО́ЖЕНИЙ, ЗАСМАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, ЗАСА́ЛЕНИЙ (забруднений чим-небудь масним); ЗАМА́ЦАНИЙрозм.,ЗАХВА́ТАНИЙрозм. рідше (з плямами від частого хапання); НЕЧИ́СТИЙ (як менш категоричне, пом’якшене позначення цієї ознаки). А там, на обрії не вершник таємничий, Ні! Будить заспаних і недолугих кличе Брудний, замурзаний веселий тракторист (М. Рильський); Ковалів довго витирав ганчіркою забрудненого стільця, нарешті запросив Бачуру сісти (М. Чабанівський); Ми йдемо додому, всі такі замазані, чудні (В. Сосюра); Ходив Яшко зашмарований, з залізяччям у кишені, а гордість була написана і на завше замащеному обличчі, і в колючих, насмішкуватих очах (В. Большак); Яка вона [дитина] не є - хай іншим видається вона й сопливою та мурзатою, некрасивою, нерозумною, а для рідних батьків вона й найкрасивіша, і найрозумніша в світі (Ю. Збанацький); Просовують до його [нього] рученята голі чорномазі діти, страшні, сухі, тремтять од холоду.. (Панас Мирний); - Принеси мені, Килино, води та насип у ночви; а ти, Явдохо, помий мені ноги, бо, бач, які чорні - бувало командує [Кирило] (Панас Мирний); На ньому була несвіжа сорочка, розхристана на грудях (Григорій Тютюнник); На голові заношена, ще, видно, окопна шапка (О. Гончар); Вона дала Лукії не одну, а кілька засмальцьованих, розтріпаних книжок (О. Донченко); Сергій дістав з кишені зім’ятого замацаного конверта (Ю. Мушкетик); Чи в неділю, чи в свято йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (І. Нечуй-Левицький).