-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зама́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зама́хуймо
2 особа зама́хуй зама́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зама́хуватиму зама́хуватимемо, зама́хуватимем
2 особа зама́хуватимеш зама́хуватимете
3 особа зама́хуватиме зама́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зама́хую зама́хуємо, зама́хуєм
2 особа зама́хуєш зама́хуєте
3 особа зама́хує зама́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зама́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зама́хував зама́хували
жін. р. зама́хувала
сер. р. зама́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зама́хувавши

Словник синонімів

ЗАМА́ХУВАТИСЯ (різко піднімати руку, щоб завдати удару), ЗАМІРЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМА́ХУВАТИрідко. - Док.: замахну́тися, замі́ритися, намі́ритися. - Ех! - замахується він важкою правицею і з усієї сили б’є по підставленій на той час Баглаєм долоні (Д. Міщенко); Батько ніколи не бився, тільки замірявся з заплющеними очима (П. Панч); Рідна мати високо замахує, а помалу б’є (прислів’я).