замахорити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | замахо́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | замахо́рмо | |
| 2 особа | замахо́р | замахо́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | замахо́рю | замахо́римо, замахо́рим |
| 2 особа | замахо́риш | замахо́рите |
| 3 особа | замахо́рить | замахо́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | замахо́рив | замахо́рили |
| жін.р. | замахо́рила | |
| сер.р. | замахо́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| замахо́ривши | ||