замарити 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(почати марити)

Словник відмінків

Інфінітив зама́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зама́рмо
2 особа зама́р зама́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зама́рю зама́римо, зама́рим
2 особа зама́риш зама́рите
3 особа зама́рить зама́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зама́рив зама́рили
жін.р. зама́рила
сер.р. зама́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зама́ривши
-2-
дієслово доконаного виду
(невиразно завиднітися, забовваніти) [розм., рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зама́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зама́рмо
2 особа зама́р зама́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зама́рю зама́римо, зама́рим
2 особа зама́риш зама́рите
3 особа зама́рить зама́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зама́рив зама́рили
жін.р. зама́рила
сер.р. зама́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зама́ривши

Словник відмінків

Інфінітив зама́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зама́рмо
2 особа зама́р зама́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зама́рю зама́римо, зама́рим
2 особа зама́риш зама́рите
3 особа зама́рить зама́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зама́рив зама́рили
жін.р. зама́рила
сер.р. зама́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зама́ривши