заманіритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | замані́ритися, замані́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | замані́рмося, замані́рмось | |
| 2 особа | замані́рся | замані́ртеся, замані́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | замані́рюся, замані́рюсь | замані́римося, замані́римось, замані́римся |
| 2 особа | замані́ришся | замані́ритеся, замані́ритесь |
| 3 особа | замані́риться | замані́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | замані́рився, замані́ривсь | замані́рилися, замані́рились |
| жін.р. | замані́рилася, замані́рилась | |
| сер.р. | замані́рилося, замані́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| замані́рившись | ||