заманювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зама́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зама́нюймо | |
| 2 особа | зама́нюй | зама́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зама́нюватиму | зама́нюватимемо, зама́нюватимем |
| 2 особа | зама́нюватимеш | зама́нюватимете |
| 3 особа | зама́нюватиме | зама́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зама́нюю | зама́нюємо, зама́нюєм |
| 2 особа | зама́нюєш | зама́нюєте |
| 3 особа | зама́нює | зама́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зама́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зама́нював | зама́нювали |
| жін. р. | зама́нювала | |
| сер. р. | зама́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зама́нюваний | ||
| Безособова форма | ||
| зама́нювано | ||
| Дієприслівник | ||
| зама́нювавши | ||