заманюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зама́нюваний зама́нювана зама́нюване зама́нювані
родовий зама́нюваного зама́нюваної зама́нюваного зама́нюваних
давальний зама́нюваному зама́нюваній зама́нюваному зама́нюваним
знахідний зама́нюваного, зама́нюваний зама́нювану зама́нюване зама́нюваних, зама́нювані
орудний зама́нюваним зама́нюваною зама́нюваним зама́нюваними
місцевий на/у зама́нюваному, зама́нюванім на/у зама́нюваній на/у зама́нюваному, зама́нюванім на/у зама́нюваних