залітати 2

-1-
дієслово недоконаного виду
(влітати; відлітати кудись далеко; завертати; заскакувати)

Словник відмінків

Інфінітив заліта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заліта́ймо
2 особа заліта́й заліта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заліта́тиму заліта́тимемо, заліта́тимем
2 особа заліта́тимеш заліта́тимете
3 особа заліта́тиме заліта́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заліта́ю заліта́ємо, заліта́єм
2 особа заліта́єш заліта́єте
3 особа заліта́є заліта́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заліта́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заліта́в заліта́ли
жін. р. заліта́ла
сер. р. заліта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заліта́вши

Словник синонімів

ВЛІТА́ТИ[УЛІТА́ТИ] (летячи, проникати всередину чогось), ЗАЛІТА́ТИ, ВПУ́РХУВАТИ[УПУ́РХУВАТИ] (про птахів). - Док.: влеті́ти[улеті́ти], залеті́ти, впу́рхнути[упу́рхнути]. Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна (О. Донченко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел (М. Рильський); До кімнати разом з повітрям залетіла бджілка (П. Кочура); Зайшов у кімнату гурт дівчат, зовсім юних, - наче зграйка солов’їв впурхнула (з газети).
ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИрозм., ЗАВЕРТА́ТИрозм., ЗАСКА́КУВАТИрозм., ЗАЛІТА́ТИрозм., ЗАНИ́КУВАТИдіал. - Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. День у день, вечір у вечір заходить він до своїх родичів; з тобою поговорить, дітей приголубить; хоч на годинку забіжить і твою душу наче сонцем освітить (П. Куліш); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня,.. господарів уже не заставав (П. Кочура); Після монастиря медвинці з тиждень прожили в тривожних нахололих лісах, зрідка по ночах заскакуючи в село (М. Стельмах); - Нікого тут нема?.. - Зараз - ані лялечки! Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса.. для коней взяти (М. Стельмах). - Пор. вбіга́ти, 1. відві́дувати, наві́датися.

Словник фразеологізмів

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).

-2-
дієслово доконаного виду
(почати літати)

Словник відмінків

Інфінітив заліта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заліта́ймо
2 особа заліта́й заліта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заліта́тиму заліта́тимемо, заліта́тимем
2 особа заліта́тимеш заліта́тимете
3 особа заліта́тиме заліта́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заліта́ю заліта́ємо, заліта́єм
2 особа заліта́єш заліта́єте
3 особа заліта́є заліта́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заліта́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заліта́в заліта́ли
жін. р. заліта́ла
сер. р. заліта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заліта́вши

Словник синонімів

ВЛІТА́ТИ[УЛІТА́ТИ] (летячи, проникати всередину чогось), ЗАЛІТА́ТИ, ВПУ́РХУВАТИ[УПУ́РХУВАТИ] (про птахів). - Док.: влеті́ти[улеті́ти], залеті́ти, впу́рхнути[упу́рхнути]. Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна (О. Донченко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел (М. Рильський); До кімнати разом з повітрям залетіла бджілка (П. Кочура); Зайшов у кімнату гурт дівчат, зовсім юних, - наче зграйка солов’їв впурхнула (з газети).
ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИрозм., ЗАВЕРТА́ТИрозм., ЗАСКА́КУВАТИрозм., ЗАЛІТА́ТИрозм., ЗАНИ́КУВАТИдіал. - Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. День у день, вечір у вечір заходить він до своїх родичів; з тобою поговорить, дітей приголубить; хоч на годинку забіжить і твою душу наче сонцем освітить (П. Куліш); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня,.. господарів уже не заставав (П. Кочура); Після монастиря медвинці з тиждень прожили в тривожних нахололих лісах, зрідка по ночах заскакуючи в село (М. Стельмах); - Нікого тут нема?.. - Зараз - ані лялечки! Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса.. для коней взяти (М. Стельмах). - Пор. вбіга́ти, 1. відві́дувати, наві́датися.

Словник фразеологізмів

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).

Словник відмінків

Інфінітив заліта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заліта́ймо
2 особа заліта́й заліта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заліта́ю заліта́ємо, заліта́єм
2 особа заліта́єш заліта́єте
3 особа заліта́є заліта́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заліта́в заліта́ли
жін.р. заліта́ла
сер.р. заліта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заліта́вши

Словник фразеологізмів

круги́ літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т. ін.). Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський); — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич).

круги́ літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т. ін.). Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський); — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич).