-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний залі́зний залі́зна залі́зне залі́зні
родовий залі́зного залі́зної залі́зного залі́зних
давальний залі́зному залі́зній залі́зному залі́зним
знахідний залі́зний, залі́зного залі́зну залі́зне залі́зні, залі́зних
орудний залі́зним залі́зною залі́зним залі́зними
місцевий на/у залі́зному, залі́знім на/у залі́зній на/у залі́зному, залі́знім на/у залі́зних

Словник синонімів

СУВО́РИЙ (який не припускає ніяких відхилень від прийнятих норм, заведеного порядку, обов’язкового виконання чогось; ніякої поблажливості, полегкості), КРУТИ́Й, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕЩА́ДНИЙпідсил., НЕМИЛОСЕ́РДНИЙпідсил.,БЕЗЖА́ЛІСНИЙпідсил.,БЕЗЖА́ЛЬНИЙпідсил., ЗАЛІ́ЗНИЙпідсил.,ЖОРСТО́КИЙпідсил., ЖОРСТКИ́Й, ШОРСТКИ́Йрозм.,СТРО́ГИЙрідше,ДРАКО́НІВСЬКИЙ підсил.Скоро сувора служба відучить вас від.. сантиментів (Г. Хоткевич); - Мені вже пора годувати його, бо в нього суворий режим (Є. Гуцало); - Я розробив найсуворішу систему конспірації (Ю. Яновський); Ми оголосили нещадний вирок підлоті й блюзнірству минулого (І. Микитенко); Критика повинна бути в нас пряма, точна, глибока й немилосердна (П. Тичина); Залізна дисципліна; Моя тепер думка: для письменницької праці варт завести строгий регламент - гігієна праці письменникам потрібна більше, ніж кому іншому (С. Васильченко); Драконівський закон.

Словник фразеологізмів

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький).

2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх [сорок мільйонів] сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький).

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький).

2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх [сорок мільйонів] сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький).

тверда́ рука́. 1. у кого. Хто-небудь має вольовий, сильний характер. — Кошовим настановити Захара Олексійовича… Він добрий і простий, але рука в нього тверда… Таким має бути кошовий (С. Добровольський).

2. Вольова, сильна людина. А на давнім пожарищі Іскра братства тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих,— і дождалась (Т. Шевченко); — Мені потрібна тверда рука,— сказала вона Борисові, коли вони зустрілися вдруге (П. Загребельний); // Владно, рішуче (про вплив і т. ін. вольової, сильної людини, людей). Але ти директор, адміністратор. Ти повинен твердою рукою, коли бачиш неподобство, викорінювати його. І не тільки викорінювати, але й виправляти (Ю. Збанацький). залі́зна рука́. Видать, що правду каже цей єзуїт: не вирватися йому [Тарасові] із їхніх залізних рук! (Василь Шевчук); Ще вдавалося залізною рукою у замшевій рукавиці приборкувати локальні смерчі типу “компетентність”, “мікроклімат”, “прогнозування” й тому подібні інтелігентські витребеньки (А. Крижанівський).

залі́зне пра́вило перев. чиє. Те, що обов’язково хтось постійно виконує, чого завжди дотримується (про усталені звички, принципи і т. ін.). Дарина дуже добре знала залізні Комаренкові правила,— все, що він говорив, завжди було перевірене до найменшої рисочки (В. Собко).

залі́зний (стале́вий) кінь. Трактор. Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька).

ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою. 1. Дуже міцно. Задерши .. голову вверх, якусь мить вивчав [Черниш] над собою новий виступ, новий зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках. Потім хапався за нього сильною мертвою хваткою (О. Гончар); — Здоров, здоров, сину, — привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Григорій Тютюнник); Гнат, розуміючи, що це кінець, впав на луку сідла і вхопився за нього руками смертельною хваткою (Григорій Тютюнник).

2. зі сл. вчепи́тися. Надзвичайно наполегливо. Крок за кроком, дуже повільно, але впевнено, мертвою хваткою вчепившись у роботу, іде він до виявлення помилки в зенітній ракеті (В. Собко); Авіакосмічні корпорації ладні мертвою хваткою вчепитися у контракти на будівництво орбітальних станцій (З газети).

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький).

2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх [сорок мільйонів] сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький).

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький).

2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх [сорок мільйонів] сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький).

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький).

2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх [сорок мільйонів] сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький).

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький).

2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх [сорок мільйонів] сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький).

попа́стися (попа́сти, потрапити) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ле́ща́та, перев. чиї, чого. Опинитися у скрутному, безвихідному становищі, в залежності від когось. [2-й чоловік (до 1-го чоловіка):] Хто раз попався у його [Бичка] лещата, годі вже пручатись! (М. Кропивницький). попа́сти в залі́зні ле́ща́та. Світлим ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник).

держа́ти (трима́ти) в рука́х (в шо́рах, в повода́х). 1. кого. Утримувати кого-небудь у залежності, в покорі, позбавляти волі, свободи дій; підкоряти. Старий Бородавкін держав у руках село і сім’ю, неначе в залізних кігтях з гострими пазурами (І. Нечуй-Левицький); Дмитро додав сестрі поради, як найкраще тримати Дениса в руках (М. Ю. Тарновський); Начальник зміни [на фабриці] був принциповою і вимогливою людиною, своїх підлеглих у поводах тримав (З журналу); // кого, що. Мати владу над ким-, чим-небудь; повелівати. В своїх дужих руках тримав [Юра] сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини (М. Коцюбинський). трима́ти в залі́зних рука́х. Але зараз, як ніколи, треба тримати всіх в залізних руках… (П. Автомонов).

2. що. Контролювати що-небудь, керувати чимсь. Він [Снігур] ходить, бувало, літо й зиму в старому кожушку, годується юшкою та кашею і держить в своїх жилавих руках величезне заводське діло (М. Рильський); — Ах, те, се все мрії, чуття легкокрилі, барвистії діти. — Але тверда їх рука в поводах цупко держить (І. Франко).

бра́́ти / взя́́ти в шо́́ри кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. — Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В. Собко); // Приборкувати кого-небудь. Зумів [Потьомкін] узяти в шори розбійницькі турецько-татарські орди, спинити їх руїнницькі наскоки на південні землі України (С. Добровольський).

2. Лаяти, закликати до порядку, робити слухняним кого-небудь. Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С. Васильченко). узя́́ти в сто́́си. Моторенко з комбайнером як узяли бригадира в стоси, так і слова йому не дадуть сказати (Остап Вишня). узя́́ти в залі́́зні шо́́ри. — Невже через цих ледарів і п’яниць загине врожай? Узяти їх у залізні шори! (О. Донченко).

3. Обмежуючи чиї-небудь дії, примушувати дотримуватися прийнятих норм моралі і т. ін. Бюрократів треба брати в шори (З усн. мови).